ТЦК озвучив умови, за яких військовий може уникнути покарання за СЗЧ

Сумський обласний ТЦК та СП опублікував роз’яснення, у якому детально пояснив, коли військовослужбовець несе відповідальність за самовільне залишення частини та в яких випадках покарання може бути пом’якшене або скасоване.

У відомстві підкреслюють, що покарання визначається тривалістю відсутності та мотивами військовослужбовця.

СЗЧ до 3 днів

Кримінальна відповідальність не настає, якщо:

• відсутність тривала не більше 3 діб;
• військовий повернувся до своєї частини.

У такому випадку:

• кримінальне провадження не відкривається;
• військовослужбовець може продовжити службу;
• поновлюються всі виплати та види забезпечення (грошове, продовольче, речове тощо).

СЗЧ понад 3 дні

Якщо вчинено вперше і військовий хоче повернутися на службу:

• відкривається кримінальне провадження;
• військовий через застосунок Армія+ звертається до командира та отримує письмову згоду на продовження служби;
• подається клопотання до прокурора або органу досудового розслідування з наміром повернутися;
• матеріали передаються до суду;
• суд може ухвалити рішення про звільнення від кримінальної відповідальності;
• після цього військовий повертається до служби.

Якщо СЗЧ повторне або військовий не бажає повертатися:

• відкривається кримінальне провадження;
• особу оголошують у розшук;
• здійснюється затримання;
• обирається запобіжний захід;
• справа передається до суду;
• судом виноситься вирок.

Покарання за СЗЧ — позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

«СЗЧ — це не просто «відсутність без дозволу» а правопорушення з реальними юридичними наслідками. Якщо військовослужбовець усвідомлює помилку та прагне повернутися до служби — закон передбачає механізм для цього, але діяти потрібно офіційно та якнайшвидше. Не зволікай — звертайся до командира та вирішуй питання у правовому полі», — наголосили в ТЦК.

Раніше повідомлялося, що російські пропагандистські ресурси поширюють інформацію про «самогубства українських військових через погрози ТЦК на адресу їхніх сімей», приписуючи її «європейським ЗМІ».