У Європі попереджають: мир між США та Росією може обернутися поразкою для ЄС

Ульріх Шлі, історик і професор кафедри імені Генрі Кіссінджера в Бонні, написав у статті для NZZ дуже тривожний аналіз: якщо Європа зараз не буде максимально обережною, трансатлантичне партнерство — те саме, яке працює з 1945 року — може закінчитися миром між Росією та Україною, укладеним за посередництва США, але на шкоду європейцям. За його словами, Путін і Трамп сьогодні намагаються розвернути глобальні тенденції у свою користь — «за рахунок народів України та Європи».

Шлі наголошує: Путін просувається до своєї стратегічної мети — послабити зв’язок Європи і США. Він нагадує, що війни або закінчуються капітуляцією, або мирною угодою, і що завершення війни, розв’язаної Росією у 2022 році, назріло вже давно. Проблема — у тому, що дипломатія була надто довго відкладена, а Європа роками ігнорувала Україну, даючи лише мінімальну військову допомогу на початку вторгнення.

Історик проводить паралелі з XX століттям: розподіл «сфер впливу» тоді здавався ефективним способом стабілізувати ситуацію, але насправді призводив до ще більшого хаосу. Він нагадує, як перед Першою світовою Німеччина і Росія ділили між собою Балкани та інші території, а в 1918 році Україну змусили до так званого «хлібного миру» — угоди, яка була вигідна не Києву, а Німеччині, що шукала продукти для армії. Брест-Литовський договір потім узагалі був скасований, а Німеччина сама отримала жорсткі умови Версаля.

Шлі пише, що навіть після Першої світової, коли укладали Паризькі мирні договори, Європа продовжувала мислити категоріями «балансу інтересів», а не принципів права. Це створило слабкі країни між великими силами — так званий «санітарний кордон». У 1930-х ця архітектура безпеки розвалилася, призвівши до Мюнхена й подальшої агресії Гітлера.

Історик нагадує: коли Захід не підтримує країни, що опинилися між двома імперіями, — туди негайно заходить сила. Саме так у 1939 році зник «санітарний кордон», після чого Гітлер і Сталін розділили Європу за власними картами. І він проводить паралель із сьогоднішньою Україною — державою, яка без гарантій НАТО стає потенційною зоною небезпеки для всієї Європи.

Шлі також пояснює, що для Путіна ця війна давно стала питанням особистого виживання. Він не може програти за власною логікою, а тому буде домагатися «перемоги» будь-якою ціною, навіть частковою.

Він застерігає: система міжнародного права слабшає, ООН втрачає реальний вплив, а Європа ризикує втратити можливість самостійно формувати порядок безпеки. США, за його словами, формально намагаються виступати посередником, але насправді з самого початку поєднують завершення війни з власними економічними інтересами. Натовський союз у таких умовах теж стає менш міцним.

У підсумку історик робить дуже жорсткий висновок: Перша світова завершила європейську епоху, Друга — розколола Європу. І зараз, якщо ЄС буде недалекоглядним, трансатлантичне партнерство може закінчитися миром між РФ та Україною, укладеним США на власних умовах. А це означає, що справжнім програвшим у цій війні стане Європа.