Потрійна криза Ірану: венесуельський сценарій лякає Тегеран

Масові протести, поглиблення економічної кризи та демонстративна операція США у Венесуелі посилили занепокоєння іранського керівництва, яке все частіше попереджає про зовнішню загрозу та можливу спробу зміни влади. Про це повідомляє CNN.

Протягом останнього тижня в різних регіонах Ірану спалахнули розрізнені, але швидко поширюються протести. Вони посилили тиск на владу, яка насилу справляється з важкою економічною кризою. Протести збіглися в часі з операцією США у Венесуелі щодо повалення диктатора Ніколаса Мадуро, що стало додатковим фактором нервозності для режиму в Ісламській Республіці.

Спочатку демонстрації мали локальний і мирний характер. На вулиці вийшли власники магазинів, обурені різким знеціненням національної валюти. Однак незабаром протести охопили ширші верстви населення і переросли в масові заворушення.

За даними правозахисного агентства HRANA, протести охопили 88 міст у 27 з 31 провінції країни. Влада задіяла воєнізовані формування для їх придушення. За десять днів, згідно з HRANA, загинули не менше 34 осіб, понад 2000 були заарештовані. Також повідомлялося про рейди силовиків в лікарні, де затримували поранених демонстрантів.

Додатковим тривожним сигналом для Тегерана стала масштабна операція США у Венесуелі. У вихідні по всьому світу розійшлися кадри висадки американських військ у Каракасі. В результаті нічної операції Ніколас Мадуро та його дружина були захоплені і доставлені до США.

Для іранського керівництва це стало наочним нагадуванням про те, наскільки швидко і рішуче Вашингтон здатний діяти проти своїх супротивників — навіть за тисячі кілометрів від власних кордонів.

На цьому тлі президент США Дональд Трамп вдруге за менш ніж тиждень прямо пригрозив Ірану. Він заявив, що якщо влада продовжить вбивати протестувальників, США готові до жорсткої відповіді. Ці слова прозвучали особливо загрозливо на тлі торішніх ударів по іранських ядерних об'єктах і посилили відчуття, що впевненість Вашингтона після подій у Венесуелі тільки зросла.

Відповідь іранського режиму виявилася передбачувано жорсткою. Влада посилила придушення протестів і одночасно активізувала риторику про «іноземну змову». Верховний лідер Ірану аятолла Алі Хаменеї знову заявив, що Захід прагне зміни режиму. Офіційні особи все частіше називають демонстрантів «найманцями» і «агентами іноземних держав», що, на думку аналітиків, лише посилює параною всередині влади.

Додатковим подразником стала заява прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху на підтримку іранських протестувальників. Це посилило підозри Тегерана в координації зовнішнього тиску. Досвід торішньої 12-денної війни з Ізраїлем залишив глибокий слід: тоді стало очевидно, що ізраїльська розвідка глибоко проникла в Іран, контрабандно завозячи зброю і завдаючи ударів по стратегічних об'єктах зсередини країни. Після конфлікту влада заарештувала десятки людей і стратила щонайменше десятьох. Цього тижня державні ЗМІ повідомили про нове затримання в Тегерані за підозрою у зв'язках з «Моссадом».

Іран і Венесуелу давно пов'язують тісні економічні та військові відносини. За часів Уго Чавеса і Ніколаса Мадуро Каракас став ключовим союзником Тегерана в Західній півкулі. Іран допомагав Венесуелі обходити санкції, надаючи танкери для перевезення нафти, а також підписав десятки угод — від ремонту нафтопереробних заводів до розширення військового співробітництва.

При цьому експерти відзначають принципові відмінності між режимами. Іран — ідеологічна теократія, тоді як Венесуела залишається світською соціалістичною державою. Крім того, Іран значно краще підготовлений до зовнішнього тиску: він має розвинений військовий потенціал, мережу регіональних союзників, а також сучасні ракетні та безпілотні системи.

Директор програми по Близькому Сходу і Північній Африці в Chatham House Санам Вакіл вважає, що Іран зіткнувся з «потрійною кризою». За її словами, якщо раніше країна переживала економічні та політичні потрясіння, то тепер до них додався тиск з боку США та Ізраїлю, а також реальна загроза нового військового конфлікту.