Тиха анексія: Буданов розкрив схему, як Пекін поглинає знекровлену санкціями Росію

Виступаючи на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, Кирило Буданов озвучив жорстку правду: Китай виявився головним вигодонабувачем від західних санкцій проти Росії.

За його словами, Пекін майстерно скористався моментом, коли Москва опинилася відрізаною від цивілізованого світу і критично важливих технологій. Коли російському ВПК знадобилися мікросхеми, верстати та електроніка, Китай одразу запропонував свої послуги, але за цінами, які значно перевищують ринкові. Москва стала для Пекіна не «стратегічним союзником», а просто дуже вигідним і безправним клієнтом, готовим переплачувати за будь-який чіп, аби тільки військова машина не заглохла.

Буданов підкреслив, що залежність Кремля від східного партнера стала тотальною. Санкційний тиск Заходу, який мав послабити агресора, спрацював і в інший бік: він буквально загнав Путіна в обійми Сі Цзіньпіна.

«Чим більше санкції працювали зовні, тим більше РФ відходила в руки Китаю, що зараз вже всі відкрито бачать», - підкреслив Буданов.

По суті, ми спостерігаємо, як одна імперія поглинає іншу, причому робить це максимально прагматично. Китай не поспішає допомагати Росії на полі бою, вважаючи за краще забирати її ресурси і політичний вплив в обмін на компоненти подвійного призначення.

Найважливіший момент у заяві Буданова стосується прямої військової допомоги. Незважаючи на всі побоювання Заходу і регулярний обмін військовими технологіями, Китай досі не передав Росії жодної одиниці готової зброї. Ні танків, ні снарядів, ні гвинтівок з китайським клеймом на фронті офіційно не зафіксовано.

Пекін веде тонку гру: він дозволяє росіянам збирати зброю зі своїх деталей, отримуючи на цьому надприбутки, але не бруднить руки прямою передачею летального озброєння. Це дозволяє Китаю зберігати певний простір для маневру у відносинах з Європою і США, одночасно перетворюючи Росію на свого технологічного васала.

За словами керівника Офісу президента, цей процес поглинання стає настільки очевидним, що навіть всередині самої Росії його стає все складніше ігнорувати. Кремль, намагаючись врятуватися від західного тиску, сам вибудував систему, в якій він повністю підпорядкований волі Пекіна.

Для України це означає, що ресурсна база ворога все ще підживлюється зі сходу, але ціна цього підживлення — втрата залишків російського суверенітету. У Давосі-2026 Буданов дав чіткий сигнал: Росія більше не самостійний гравець, а лише інструмент у руках великого східного сусіда, який вміє чекати і рахувати гроші.