«Соляний тайфун» у серці Лондона: Китаю вдалося зламати Даунінг-стріт
Британська влада з'ясувала, що китайські хакери протягом декількох років могли отримувати доступ до комунікацій високопоставлених політиків і чиновників у Лондоні.
За даними The Telegraph, атаки тривали з 2021 по 2024 роки і торкнулися найближчого оточення прем'єр-міністрів Бориса Джонсона, Ліз Трасс і Ріші Сунака. Джерела в західних розвідках стверджують, що операція проводилася за прямим дорученням китайської влади і отримала кодову назву «Соляний тайфун». Один із співрозмовників видання заявив, що зловмисники проникли «в саме серце Даунінг-стріт», що є безпрецедентним провалом системи кіберзахисту.
При цьому досі достеменно невідомо, чи вдалося їм безпосередньо зламати особисті телефони самих прем'єрів. Однак американські спецслужби, які беруть участь у розслідуванні, вважають, що кампанія могла тривати і пізніше, потенційно зачепивши вже нинішнього главу уряду Кіра Стармера на початку 2026 року.
Експерти не виключають, що хакери могли в режимі реального часу читати повідомлення і прослуховувати дзвінки ключових фігур британського кабінету міністрів, отримуючи доступ до секретної інформації про внутрішню і зовнішню політику країни.
Навіть якщо прямого доступу до змісту розмов у деяких випадках не було, зловмисники гарантовано отримали найцінніші метадані. Це інформація про те, хто з ким спілкується, як часто проводяться консультації і де саме знаходяться абоненти в конкретний момент часу. Для розвідки такі дані дозволяють скласти детальну карту зв'язків і впливу всередині уряду. В умовах глобального протистояння з Пекіном наявність такого «відмички» від кабінетів на Даунінг-стріт дає Китаю колосальну стратегічну перевагу.
Скандал із «Соляним тайфуном» змусив уряд Стармера в 2026 році ініціювати повну ревізію протоколів безпеки для всіх державних службовців вищої ланки. Лондон вимагає від Пекіна пояснень, однак китайська сторона традиційно заперечує будь-яку причетність до кібератак.
Проте докази, зібрані британськими та американськими фахівцями, вказують на системний і глибоко ешелонований шпигунство, яке роками підривало суверенітет Великобританії зсередини її ж цифрових мереж.