Сі зачистив армію й отримав повний контроль над військовими: ризик тиску на Тайвань зріс
Останні звільнення й арешти у вищому керівництві китайської армії свідчать про одне: Сі Цзіньпін остаточно зосередив у своїх руках контроль над збройними силами. Тепер усередині системи майже не залишилося людей, які могли б публічно або неформально йому заперечити.
Про це пише The Wall Street Journal.
За даними видання, ключовим став арешт генерала Чжан Юся — близького союзника і навіть друга дитинства Сі, якого той називав «старшим братом». Саме він вважався одним із небагатьох авторитетів у військових колах, чия думка могла впливати на рішення керівництва.
"Арешт генерала Чжан Юся, близького союзника та друга дитинства, якого китайський лідер називав "старшим братом", усуває будь-які внутрішні авторитетні голоси, які могли б завадити Сі вчиненню будь-яких дій проти Тайваню, демократичного, самоврядного острова, який Пекін вважає частиною своєї території", – йдеться у публікації.
Західні аналітики нагадують: ще кілька років тому Пекін поставив завдання модернізувати армію до 2027 року. Цю дату часто трактують як можливу «точку готовності» до вторгнення на Тайвань.
Офіційно генерала звинуватили в корупції та передачі секретної інформації США. Але поширена інша версія: між ним і Сі були розбіжності щодо термінів готовності до війни. Якщо Сі наполягав на «оперативній готовності» вже до 2027 року, то Чжан нібито вважав реалістичнішим 2035-й.
За словами співрозмовників видання, усунення такого впливового військового свідчить: Сі впевнений у своїх планах «возз’єднання» Тайваню більше, ніж будь-коли, і тепер має для цього повністю підконтрольну армію.
Окремо в Пекіні, ймовірно, переоцінюють і позицію США. Китайські чиновники вважають, що Дональд Трамп не прагне втягуватися у масштабну війну в Тайванській протоці.
"Пекін переконаний, що, можливо, ніколи не побачить президента США, який би був більш байдужим до Тайванської протоки, ніж Трамп", – пояснює директор програми з питань Китаю у вашингтонському Стімсон-центрі Юнь Сун.
Втім, частина експертів бачить іншу картину. На їхню думку, після серії чисток ризик прямої війни навіть трохи знизився. Сі може обрати не відкрите вторгнення, а повільний тиск без формального початку бойових дій.
Йдеться про постійні військові навчання навколо острова, імітацію морської та повітряної блокади, економічний тиск і кібератаки. Тайванські чиновники вже повідомляють про спроби паралізувати енергетичну та медичну інфраструктуру острова.
Паралельно Пекін намагається ізолювати Тайвань дипломатично, залякуючи країни-партнери, зокрема Японію.
Фактично Китай обирає тактику «повільного задушення» — без офіційної війни, але з постійним тиском. І тепер головне питання — не чи може Сі ухвалити рішення про силовий сценарій, а коли і який саме спосіб він вважатиме найзручнішим.