Воскрес у день народження: з полону дивом повернувся львів'янин, якого з 2022 року вважали загиблим. ВІДЕО

Історія Назара Далецького — це той рідкісний випадок, коли офіційні документи і гірка реальність війни програють людській вірі і любові.

Житель села Великий Дорошев і досвідчений воїн, який пройшов АТО, Назар з перших днів повномасштабного вторгнення захищав Україну у складі легендарної 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. У травні 2022 року зв'язок з ним обірвався в пеклі боїв на Харківщині.

Родина довгі місяці жила в невідомості, поки не надійшла страшна звістка. Згодом рідним повідомили, що Назар загинув у Куп'янському районі 25 вересня 2022 року — за іронією долі, саме в день свого народження.

Понад три роки воїн офіційно вважався загиблим за свободу України. Однак у 2025 році ситуація почала набувати неймовірного повороту. Першим про те, що Назар живий, повідомив інший український захисник, звільнений з російського полону в липні. Його слова могли здатися помилкою або марною надією, але в серпні інформацію підтвердив другий звільнений боєць, а в жовтні — вже третій. Рідні не опустили руки, продовжуючи стукати в усі двері і молитися за свого героя, чиє ім'я раптово з'явилося в списках живих серед темряви неволі.

5 лютого 2026 року це диво стало реальністю — Назар Далецький перетнув кордон у рамках чергового обміну полоненими. У Куликівській селищній раді, звідки родом воїн, не приховують емоцій: «Це диво, вистраждане мужністю, вірою і любов'ю тих, хто не переставав чекати. Це нагадування кожному з нас, що поки є хоч найменша надія — вона варта того, щоб за неї триматися». Голова Львівської ОВА Максим Козицький також привітав Назара та його близьких, зазначивши, що за цим поверненням стоять місяці важкої праці та нескінченна віра родини.

Ця історія дає надію тисячам українських сімей, чиї близькі досі мають статус зниклих безвісти або помилково вважаються загиблими. Приклад Назара доводить, що навіть після отримання найстрашніших звісток не можна здаватися.

Захисник, «похований» офіційними паперами в день свого народження, повернувся, щоб почати нову главу життя у вільній Україні. Назара чекають довгі роки відновлення і, звичайно ж, тепло рідного дому, який він захищав ціною власного забуття в полоні.