Для прискорення переговорів Київ може відправити делегацію до Путіна особисто — джерело
Щоб зрушити переговори з мертвої точки, розглядається варіант прямого контакту з російським диктатором Путіним. Йдеться про можливу поїздку української делегації до Москви.
Про це повідомив Telegram-канал Ukraine context, який пов'язують з керівником ОП Кирилом Будановим.
За інформацією каналу, нинішній склад російської переговорної групи фактично нічого не вирішує. Ці люди не мають реальних повноважень у Кремлі, тому будь-які зустрічі закінчуються розмовами «на порожньо», без конкретних рішень. Саме тому процес, по суті, застиг.
На останніх переговорах в Абу-Дабі нібито пролунала пропозиція змінити формат і місце зустрічей. Логіка проста: якщо говорити безпосередньо з тим, хто дійсно приймає рішення, то можна швидше досягти результату.
Обговорюється і незвичайна схема логістики. За даними джерела, спецпосланці президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер можуть виступити своєрідними «гарантами безпеки». Їхній літак повинен прилетіти до Варшави, забрати українських переговірників і доставити їх до московського аеропорту «Внуково», де потім плануються прямі переговори з Путіним.
При цьому залишається чутливе питання — участь Кирила Буданова. Росія ще в 2023 році заочно «арештувала» його за надуманими звинуваченнями, тому його присутність у Москві виглядає особливо ризикованою і політично токсичною.
Москва, у свою чергу, вже почала публічно демонструвати «готовність». Депутат Держдуми РФ Олексій Чепа заявив російським ЗМІ, що Росія «готова забезпечити повну безпеку» української делегації, якщо та приїде. За його словами, Кремль нібито «вже багато разів запрошував українську сторону і, зокрема, президента України Володимира Зеленського», а також зацікавлений «у конструктивних переговорах».
Втім, навіть він засумнівався, що такий візит дійсно відбудеться.
Фактично ситуація виглядає так: з одного боку — спроба знайти швидкий дипломатичний прорив, з іншого — очевидні ризики і недовіра до Москви, яка роками використовувала переговори як інструмент тиску і затягування часу. Тому ідея прямої поїздки до столиці держави-агресора виглядає одночасно як шанс і як серйозна ставка.