Обшуки на «Дарниці»: кому вигідно приховати результат?
Як відомо, вже скоро минає рік, як правоохоронці проводили обшуки на ряді підприємств фармацевтичної галузі, в тому числі фармацевтичної фірми «Дарниця». Слідчі дії проводилися в рамках кримінального провадження за підозрою посадовців цих компаній у змові задля незаконного збагачення за рахунок продажу за завищеними цінами ліків державним і комунальним медзакладам.
За даними столичної прокуратури, було порушене кримінальне провадження за ч. 4 ст. 191 (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах чи під час дії воєнного стану) та ч. 2 ст. 209 (Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом вчинена за попередньою змовою групою осіб у великих розмірах) КК України. «Детальну інформацію буде оприлюднено після завершення всіх слідчих дій», - говорилося у повідомленні правоохоронців, але... з того часу інформація про хід розслідування не з’являлася в ЗМІ. Заінтриговані, ми вже самі звернулися із запитом до ряду наших силових структур – на що отримали лише чергові відписки. Й тривожну думку: а чи не хочуть олігархи від фармгалузі, наприклад, топ-менеджери вже згаданої «Дарниці», просто поховати цю справу?
Здається, бюрократи із Головного слідчого управління Національної поліції України, добре набили руку у написанні текстів, які по суті не містять ніякої корисної інформації. На цілком конкретне питання, задані стосовно ходу розслідування і можливості передачі його до суду, ми отримали листа за №02/26 від 15 січня 2026 року, із стандартними фразами про те, що «оскільки статтею 387 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність за розголошення даних досудового розслідування, більш детальні відомості щодо конкретного кримінального провадження надати не є можливим». Хоча, нагадаємо, ніхто і не просив розголошувати таких даних!
Щоправда, в Нацполіції згадали, що «на данний час досудове розслідування в кримінальному провадженні триває. Проводяться необхідні слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, за результатами яких буде прийнято рішення згідно з кримінальним процесуальним законодавством України». Однак, цю інформацію ми знали іще рік тому й лише цікавилися, чи зрушило розслідування з місця. Натомість, коло замкнулось. І це дуже тривожно, оскільки є серйозна підозра у можливості впливу на слідство з боку фігурантів справи, враховуючи їх лобістські можливості в урядових та парламентських колах.
Відомі, наприклад, визначні лобістські можливості власників Фармацевтичної фірми «Дарниця» Катерини та Гліба Загоріїв. Будучи головними спонсорами Блоку Петра Порошенка, топ-менеджмент компанії добився депутатського крісла для самого Гліба Загорія, довірені юристи компанії Олексій Філатов та Марія Ніжнік опинилися на посадах заступника голови Адміністрації президента та заступника голови Антимонопольного комітету відповідно. Ці люди допомагали компанії проводити оборудки за межами закону: одних конкурентів адміністративним чином видавлювали з ринку, інших (як-от Борщагівський хімфармзавод) просто поглинали за мовчазної згоди АМКУ.
Варто згадати, що Олексій Філатов, працюючи в АП, ні на секунду не забував і про власні інтереси: ймовірно, через його довірених суддів під контроль структур Віктора Медведчука відійшла українська ділянка нафтопроводу «Самара-Західний напрямок».
Пізніше в його офісі теж мали місце обшуки в цій справі, та все, принаймні поки що, закінчилось нічим. Разом із згаданою вже Марією Ніжнік він працює у власній юридичній фірмі «Екво», часто бере участь у гламурних заходах київського бомонду – разом із Катериною Загорій.
Та навіть зараз, значною мірою втративши колишні можливості, менеджмент «Дарниці» має вплив як на законодавців, так і на виконавчу владу. Власне, виключно через адміністративний тиск препаратам цієї компанії ще вдається залишатися у продажу – адже інакше вони банально не витримували б цінової конкуренції. Компанія лобіювала зміну правил ринку для посилення власних позицій, наприклад, через заборону маркетингових договорів між виробниками і аптеками — що вигідно великим виробникам, але може послабити позиції дешевших аналогів та вплинути на вибір аптек на користь продукції з хорошою дистрибуцією чи брендом. Аналітики та експерти у ЗМІ прямо зазначали, що через адміністративний тиск (в т.ч. звернення до Антимонопольного комітету) компанія намагається обмежити конкурентів і стимулювати продаж власних дорогих препаратів замість дешевших аналогів.
Останній приклад такого лобізму – безпрецедентне рішення уряду про продаж ліків на АЗС, прописане конкретно під «Дарницю», менеджмент якої намагається створити паралельну систему дистрибуції, по можливості знищивши уже існуючі аптечні мережі. Рішення абсурдне бодай тому, що уже зараз на ринку є безліч фальсифікованої продукції, в тому числі самої «Дарниці», а з продажем на АЗС розповсюдження контрафакту просто не буде кому контролювати.
То ж якщо «Дарниці» вдаються такого рівня оборудки, і в розпорядженні у неї є настільки одіозні адвокати, погодьтесь, у нас є підстави переживати – а чи не буде похована і справа з маніпуляціями під час держзакупівель? Єдине, на що залишається сподіватися – що подібному сценарію зможе завадити широкий суспільний розголос.