Комунальна петля затягується: борги українців сягнули рекордних 113 мільярдів

Фінансова спроможність українців оплачувати рахунки за ЖКП опинилася на критичній межі. Лише за останній квартал минулого року заборгованість населення підскочила на 12,5%, а загальна сума боргу стала справжнім шоком для експертів.

Про критичну ситуацію в енергосистемі та гаманцях громадян повідомляє голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.

Найважчим тягарем для людей стали платіжки за опалення та блакитне паливо. У жовтні-грудні 2025 року рівень оплати за тепло впав до критичних 59,3%. Це означає, що майже кожен другий українець не зміг повністю розрахуватися за обігрів оселі.

Структура боргів на сьогодні виглядає так:

• Тепло та гаряча вода: 38 млрд грн (ріст на 14,7%);
• Газ та його розподіл: 35,4 млрд грн (стрибок на 26,8%);
• Електроенергія: 17 млрд грн;
• Вода та водовідведення: 10,1 млрд грн.

Цікаво, що за воду українці платять найсумлінніше — рівень розрахунків тут навіть перевищив 100%, що свідчить про погашення старих заборгованостей.

Географія боргів нерівномірна, проте цифри у деяких областях вражають. Найважча ситуація зафіксована у:

• Дніпропетровській області: 18,3 млрд грн;
• Донецькій області: 4,1 млрд грн;
• Полтавській області: 3,4 млрд грн.

Попри «шалені борги», як їх називає Олег Попенко, прогнози на 2026 рік залишаються невтішними. Кабмін планує переглянути вартість практично всіх комунальних послуг. Більше того, у планах уряду — скасування мораторію на підвищення тарифів, що може призвести до ще більшого накопичення боргів та соціальної напруги.

Для мільйонів сімей, які вже зараз ледве зводять кінці з кінцями, нові цифри у платіжках можуть стати непосильним тягарем, що загрожує масовими судовими позовами та відключеннями.

Нагадаємо, під час опалювального сезону деякі українці можуть зменшити витрати на комунальні послуги. Для таких домогосподарств держава передбачила спеціальний пільговий тариф на електроенергію.