Путіну дадуть право відправляти армію в країни, де заарештовують росіян, - Moscow Times
Урядова комісія Росії з питань законопроектної діяльності схвалила проект поправок, які істотно розширюють повноваження президента Володимира Путіна щодо використання армії за межами країни. Про це повідомляє видання Moscow Times, журналісти якого ознайомилися з текстом законопроекту.
Згідно з документом, глава Кремля зможе екстериторіально використовувати формування Збройних сил РФ для захисту громадян Росії, якщо вони опиняться під арештом або переслідуванням за кордоном.
Зокрема, йдеться про ситуації, коли росіяни виявляються затриманими або засудженими іноземними судами, які, на думку російської влади, отримали повноваження без участі Росії. Аналогічно це стосується і міжнародних судових органів, юрисдикцію яких Москва не визнає.
Законопроект передбачає внесення змін відразу до двох законів — «Про громадянство» та «Про оборону». Розробником ініціативи виступило Міністерство оборони РФ.
За чинною редакцією закону «Про безпеку» президент Росії вже має право направляти війська за кордон, якщо іноземні держави або міжнародні структури приймають рішення, які, на думку Москви, суперечать інтересам Росії.
Однак пропоновані поправки розширюють цей механізм. Зокрема, закон «Про оборону» доповнюється нормою, яка прямо допускає використання армії за межами країни для захисту росіян від переслідування з боку іноземних і міжнародних судів.
Голова правління Асоціації юристів Росії Володимир Груздьов пояснив, що такі повноваження будуть реалізовуватися виключно за рішенням президента.
Примітно, що раніше російська влада вже прийняла ряд рішень, спрямованих на обмеження дії міжнародних судових органів. Так, 29 грудня Володимир Путін підписав закон, який забороняє виконувати на території Росії рішення іноземних судів у кримінальних справах, якщо ці суди отримали свої повноваження без участі Російської Федерації.
Крім того, російська влада відмовилася визнавати рішення міжнародних судових інстанцій, якщо їхня юрисдикція не ґрунтується на міжнародному договорі з Росією або на резолюції Ради Безпеки ООН, прийнятій у рамках глави VII Статуту ООН.
На думку експертів, поява нового законопроекту може бути пов'язана з ініціативою країн Європейського союзу щодо створення спеціального міжнародного трибуналу проти Росії.
Як повідомив РБК партнер юридичної компанії Verba Legal Дмитро Мальбін, документ виглядає як реакція на обговорення трибуналу, який повинен розглядати злочини, пов'язані з війною проти України.
Цей трибунал планують створити за зразком Нюрнберзького процесу, на якому після Другої світової війни судили керівництво нацистської Німеччини. До осені 2025 року участь в ініціативі підтвердили 26 країн Європейського союзу.
У січні 2026 року ЄС виділив перші 10 мільйонів євро на запуск роботи майбутнього трибуналу. Передбачається, що він може притягнути до відповідальності не менше 20 осіб.
При цьому обговорення розширення повноважень президента Росії відбувається на тлі попереджень з боку провідних країн НАТО. Їхні представники неодноразово заявляли, що Кремль може готуватися до можливого військового протистояння з однією або декількома європейськими країнами.