Справедливість чи розкол: чи хочуть українці бачити ухильників на виборчих дільницях - опитування

Українське суспільство, загартоване роками великої війни, більше не готове миритися з політичною рівноправністю тих, хто обрав шлях незаконної втечі. Свіже опитування Центру Разумкова, презентоване в агентстві «Інтерфакс-Україна», показало чітку і жорстку тенденцію: люди, які залишилися під обстрілами, не хочуть бачити ухильників-нелегалів серед виборців.

Переважна більшість респондентів — 61,6% — категорично проти того, щоб «закордонні втікачі» вирішували долю післявоєнної України. Тих, хто готовий пробачити і допустити їх до виборчих дільниць, удвічі менше — всього 24,6%.

Цікаво, що за останні два роки градус дискусії трохи змістився, але не в бік всепрощення. Хоча кількість тих, хто допускає можливість обрання (а не просто голосування) для тих, хто виїхав, трохи зросла — з 11% у 2024 році до 16% у 2026-му — загальна картина залишається суворою. Суспільство проводить чітку межу між тими, хто несе тягар війни на своїх плечах, і тими, хто спостерігає за нею з безпечної відстані. При цьому ставлення до різних категорій «неповерненців» різниться, але загальний тренд на обмеження прав простежується скрізь.

Коли мова заходить про тих, хто перебуває всередині країни, але ухиляється від мобілізації або не оновив дані, українці виявляють трохи більше терпимості, але і тут близько 30% опитаних вимагають позбавити їх права голосу. Ще жорсткіше ставляться до тих, хто виїхав абсолютно законно, але вирішив не повертатися до кінця бойових дій — майже 40% громадян вважають, що такі люди не повинні впливати на формування влади в майбутньому. Це явний сигнал: паспорт у кишені — ще не гарантія права голосу, якщо цей паспорт не був захищений особистою участю в житті країни під час катастрофи.

Питання участі у виборах мешканців тимчасово окупованих територій та релігійних відмовників також викликає суперечки, розділяючи країну практично навпіл. Приблизно 50% респондентів все ж визнають за ними право обирати, в той час як значна частина суспільства наполягає на санкціях. Ці цифри — не просто статистика, це крик про справедливість від людей, які четвертий рік живуть в режимі виживання.

Для України після перемоги питання «хто має право вирішувати?» стане одним з найболючіших, і нинішні настрої показують, що компромісу з тими, хто злякався і втік, не буде.