Нехороші речі відбуваються з путінською армією: що помітили західні розвідки

Російська окупаційна армія офіційно вступила у фазу деградації, зупинити яку не під силу навіть цілодобово працюючим заводам ВПК. Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко у своєму Telegram-каналі оприлюднив дані західних розвідок, що підтверджують системний занепад ворожих військ.

Проблема Москви полягає в тому, що сучасна війна — це не тільки кількість заліза, а й якість управління, технологій і людських ресурсів. Саме в цих напрямках у агресора намітився нищівний провал, який робить безглуздим стрімке виробництво нових ударних безпілотників і ракет.

Західні військові аналітики одностайно фіксують: загальна якість армії РФ стрімко падає. Поки пропаганда трубить про «військові рейки» економіки, реальний стан військ викликає у експертів лише скепсис. Зростання кількості озброєння в даному випадку — це спроба залити пожежу бензином.

Технологічний розрив між російським мотлохом і сучасними західними зразками не скорочується, а, навпаки, збільшується з кожним днем. Навіть нові ракети не здатні компенсувати відсутність критично важливих компонентів і загальну відсталість систем наведення і зв'язку.

Однією з найболючіших точок для Кремля став катастрофічний дефіцит досвідчених молодших офіцерів. Ті, хто мав вести солдатів у бій і приймати тактичні рішення, або ліквідовані в українських полях, або замінені поспіхом навченими дилетантами.

До цього додається критична зношеність важкої бронетехніки: старі радянські запаси закінчуються, а нові зразки випускаються в кількостях, що не здатні покрити щоденні втрати. В результаті на фронті опиняється армія, яка вміє тільки тиснути масою, але втрачає здатність до складних маневрів і ефективної взаємодії.

Коваленко підкреслює, що цей процес деградації є комплексним і незворотним. Скільки б дронів-камікадзе не збирали на заводах, що перебувають під санкціями, вони не замінять вибитий офіцерський корпус і не полагодять зношені стволи артилерії. Росія поступово перетворюється на військову структуру минулого століття, яка намагається здаватися сучасною лише за рахунок окремих технологічних вливань. Цей занепад якісних показників на тлі кількісного зростання — вірна ознака того, що стратегічний ресурс агресора знаходиться на межі вичерпання, а його армія рухається до остаточного організаційного колапсу.