На фронті українські бійці використовують нові засоби для протидії дронам: як це працює
На фронті українські військові почали застосовувати нові засоби боротьби з російськими безпілотниками. Зокрема, йдеться про використання зенітних гармат, мобільних груп і дронів-перехоплювачів, які працюють безпосередньо на лінії бойового зіткнення.
Полковник запасу ЗСУ, льотчик-інструктор та військовий експерт Роман Світан в ефірі 24 Каналу пояснив, що ці рішення є частиною ширшої системи протиповітряної оборони фронту. За його словами, зараз формується багаторівнева система захисту, яка має перехоплювати російські дрони на різних етапах польоту.
Нещодавно українські військові показали відео роботи шведської 40-міліметрової зенітної гармати Bofors L70 проти російських безпілотників. За словами Світана, такі установки якраз і є частиною тієї системи фронтової протиповітряної оборони, про необхідність якої говорили вже кілька років.
«Це частина фронтової системи ППО. Якщо знати, з якого азимута заходить ціль, така зенітка її збиває», - пояснив Світан.
Калібр 40 міліметрів дозволяє гарматі ефективно працювати по повітряних цілях на різних висотах і дистанціях. Такі установки здатні швидко знищувати дозвукові цілі, до яких належать і більшість російських ударних дронів.
Багато сучасних зенітних гармат використовують снаряди з програмованим підривом. Вони вибухають перед ціллю на заданій відстані або висоті, створюючи хмару вражальних елементів, у яку потрапляє повітряний об'єкт. Саме тому такі установки можуть стати важливим елементом прикриття фронту від масованих атак російських безпілотників.
Протидія російським безпілотникам не обмежується лише зенітними гарматами. На лінії фронту поступово формується ціла система протиповітряної оборони, де використовують різні типи озброєння залежно від висоти, швидкості та напрямку польоту цілей.
«Зараз у районі фронту може використовуватися кілька видів озброєння проти повітряних цілей», - пояснив Світан.
Найпершим рівнем захисту залишаються мобільні кулеметні групи, які можуть швидко реагувати на появу дронів. Поруч із ними працюють зенітні установки різних калібрів, зокрема й добре відомі ЗУ-23, які здатні ефективно уражати повітряні цілі на невеликих висотах.
«Це мобільні кулеметні групи, зенітні установки різних калібрів, а також дрони-перехоплювачі», - зазначив він.
Значну роль у цій системі вже відіграють саме дрони-перехоплювачі. За його словами, зараз вони можуть забезпечувати до третини перехоплень повітряних цілей, працюючи не лише проти ударних безпілотників, а й проти інших типів дронів. Саме поєднання різних засобів дозволяє створювати бар'єрну систему ППО безпосередньо на фронті.
Нинішні системи боротьби з безпілотниками ефективні проти більшості російських дронів, однак ситуація може змінитися. Росіяни вже розуміють, що значну частину таких цілей перехоплюють українські протидронові системи, тому можуть почати змінювати саму конструкцію безпілотників.
«Росіяни розуміють, що більшість "Гераней" на двигунах внутрішнього згоряння будуть перехоплюватися цими системами», - пояснив Світан.
Наступним кроком може стати перехід на реактивні двигуни. Це дозволить значно збільшити швидкість дронів і ускладнить їх перехоплення звичайними протидроновими засобами.
«Вони можуть поставити турбіни і розганяти такі дрони до 500 – 600 кілометрів на годину», - наголосив він.
В такому випадку перехоплювачі-дрони вже не зможуть наздоганяти такі цілі. Саме тому Україні потрібно робити більший акцент на виробництві зенітно-ракетних комплексів малої дальності та власних ракет для них, які здатні ефективно збивати швидкі повітряні цілі.
У ніч на 13 березня російські загарбники з безпілотника атакували центральну частину міста Новгород-Сіверський Чернігівської області та влучили у бібліотеку.