Тисячі миль байдужості: Трамп заявив, що не зобов’язаний допомагати Україні
Під час обіду з членами ради директорів Центру Трампа-Кеннеді американський президент розставив крапки над «і» щодо подальшої підтримки України, і ці крапки виглядають як жирний хрест на колишніх гарантіях.
Трамп відкрито заявив, що Сполучені Штати не зобов'язані допомагати країні, яка знаходиться за тисячі миль від їхніх кордонів: «США не потрібно допомагати Україні, адже ми за тисячі миль від цієї країни».
На його думку, Джо Байден втягував Америку в цей конфлікт лише тому, що його нібито «обдурили», змусивши витрачати ресурси на чужу війну. Тепер же ера «безкоштовних обідів» для Києва, схоже, добігає кінця, оскільки Трамп не бачить у цьому прямої вигоди для Вашингтона.
Особливе обурення викликали його слова, в яких він порівняв Україну з багатостраждальним Ліваном. Трамп цинічно зазначив, що люди в обох країнах нібито вже «звикли» до постійних бомбардувань і продовжують там жити, незважаючи ні на що.
«Вони вже звикли до того, що Ліван бомблять. Люди живуть і в Україні — хоча можна подумати, що там ніхто не житиме, але вони живуть. Я не знаю, чи став би я так робити, але вони там живуть. І в Лівані теж», — заявив президент США, фактично виправдовуючи щоденний терор, якому піддаються українські міста.
Для нього це не гуманітарна катастрофа, а просто специфічний спосіб життя десь дуже далеко.
Трамп також наголосив, що його попередня співпраця з країнами НАТО щодо української справи була тимчасовим заходом, і зараз США більше не потрібно цього робити. Цей сигнал миттєво дійшов до Європи, викликавши там справжню паніку. Європейські чиновники, розуміючи, що американський парасолька може закритися в будь-який момент, почали гарячково обговорювати розвиток власної оборонної галузі.
Міністр оборони Фінляндії Антті Хаккянен уже відкрито закликає ЄС розбудовувати власну промислову базу, щоб Україна могла отримувати ті самі системи ППО, не зважаючи на настрої в Білому домі.
Європа усвідомлює: якщо Трамп перейде від слів до дій і перегляне обсяги військової допомоги, тягар підтримки повністю ляже на плечі ЄС. Поки президент США розмірковує про географічні милі та «звикання» до вибухів, на континенті зростає усвідомлення того, що розраховувати можна лише на себе.
Для Трампа Україна — це віддалена територія з витривалими людьми, а для Європи — це останній рубіж перед великою війною, який Вашингтон, судячи з усього, готовий залишити без прикриття.