Україна проводжає в останню путь патріарха Філарета: подробиці та графік прощання. ВІДЕО

Україна прощається з титаном українського православ’я, ім’я якого стало синонімом боротьби за духовну свободу. У Володимирському соборі Києва розпочалася панахида за почесним Патріархом Київським і всієї Русі-України Філаретом.

Як повідомляє ТСН, собор заповнюється людьми, які прийшли віддати шану людині, що пережила імперії, заборони та анафеми, але дочекалася визнання своєї церкви.

Патріарх Філарет відійшов у вічність на 98-му році життя. Про його смерть офіційно повідомив предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній. Незважаючи на поважний вік, Філарет до останніх днів залишався активним учасником церковного життя, хоча останнім часом його сили підточували хронічні захворювання. Саме їх загострення, за інформацією прес-служби ПЦУ, стало офіційною причиною смерті великого старця.

Церемонія прощання не обмежиться одним днем — масштаб особистості вимагає особливого підходу. Головні собори столиці на кілька днів стануть місцем паломництва віруючих, політиків і простих громадян. Філарет був не просто священнослужителем, він був політичним важковаговиком, який ще на початку 90-х зрозумів: без незалежної церкви не може бути незалежної держави. І він поклав на цей вівтар усе своє довге й неоднозначне життя.

Згідно з повідомленнями духовенства, розклад траурних заходів такий:

• п’ятниця — панахида у Володимирському соборі. О 20:00 тіло патріарха перевезуть до Михайлівського Златоверхого собору.
• субота — протягом дня відбудеться заупокійна служба в Михайлівському Златоверхому соборі.
• у неділю — тіло патріарха знову привезуть до Володимирського собору для останнього прощання.

Заключний етап церемонії відбудеться в неділю. Після того, як у Володимирському соборі відбудеться відспівування, почесного патріарха Філарета поховають на території собору.

Для багатьох Філарет залишиться символом непохитності. Навіть коли Москва накладала на нього прокляття, він продовжував будувати Київський патріархат, цеглина за цеглиною створюючи те, що згодом стало основою для Томосу. Його шлях був сповнений боротьби не тільки із зовнішнім ворогом, а й із внутрішніми суперечностями в українському церковному середовищі. Однак сьогодні всі чвари відходять на другий план перед обличчям вічності.