Передумав: Мерц знайшов безглузду причину не надавати Україні ракети Taurus
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив у Бундестазі з несподіваною заявою, яка фактично ставить хрест на надіях отримати далекобійні ракети Taurus найближчим часом. Якщо раніше політик активно критикував своїх попередників за повільність, то тепер, обійнявши високу посаду, він різко змінив риторику, пише n-tv.
За словами Мерца, нинішня ситуація на фронті та рівень українських розробок дозволяють Берліну утриматися від поставок цього типу озброєння. Замість реальної допомоги Київ отримав порцію сумнівних компліментів на адресу свого військово-промислового комплексу.
«Сьогодні Україна має власні системи дальнього радіусу дії, які значно ефективніші, ніж відносно невелика кількість крилатих ракет Taurus, які ми могли б поставити», — сказав Мерц під час виступу в Бундестазі.
Канцлер наголосив, що сьогодні Україна досягла значного прогресу в галузі озброєння порівняно з тим, що було на початку повномасштабної війни. Такий пасаж виглядає як спроба елегантно зняти з себе відповідальність за невиконання передвиборчих обіцянок, переклавши тягар ведення технологічної війни на плечі самих українців.
Мерц також спробував виправдатися за свої колишні заклики щодо передачі далекобійної зброї, які лунали під час боротьби за владу. За його словами, раніше він припускав, що Бундесвер має достатньо ракет Taurus, які можна було б передати українцям.
Тепер же з’ясувалося, що запасів нібито не вистачає, а українські дрони та ракети нібито справляються краще, ніж німецькі технології. Це класичний політичний розворот, коли стратегічні інтереси союзника приносяться в жертву внутрішньому спокою Німеччини та страху перед ескалацією.
Незважаючи на очевидну потребу України у високоточних засобах ураження для знищення логістики окупантів у глибокому тилу, Мерц обрав шлях дипломатичних реверансів. Заяви про «неймовірний прогрес» українського ВПК звучать приємно, але не замінюють дефіцитні крилаті ракети на полі бою. У підсумку Німеччина продовжує балансувати між статусом ключового союзника та небажанням робити рішучі кроки, які могли б прискорити поразку агресора.