Великдень-2026: католики та православні святкуватимуть у різні дати

У 2026 році католики та православні відзначатимуть Великдень у різні дні. Західні християни святкуватимуть свято 5 квітня, а православні — 12 квітня. Причина — відмінності календарних систем та особливості церковних обчислень.

Для католиків та більшості протестантів Великдень припадає на неділю, 5 квітня. Дату святкування визначають за григоріанським календарем, який використовується у більшості західних країн. Свято супроводжується відвідуванням богослужінь, освяченням пасок, приготуванням святкових страв та сімейними зустрічами. У західній традиції також популярні великодні яйця, які фарбують та прикрашають, а для дітей організовують пошуки «пасхальних скарбів».

Православні християни святкуватимуть Воскресіння Христове 12 квітня, обчислюючи дату за юліанським або новоюліанським календарем. Перед святом триває Страсний тиждень, який включає піст, молитви та духовну підготовку. Традиційно українські родини печуть паски, фарбують крашанки, готують святкові страви і несуть їх освячувати до храму. Після богослужіння родини збираються за столом, діляться паскою та вітають один одного словами «Христос Воскрес! — Воістину Воскрес!».

В Україні існує багата палітра великодніх звичаїв. Наприклад, у багатьох регіонах поширене фарбування писанок та розписування крашанок, у деяких селах збереглися обряди освячення великодніх кошиків із символічними стравами.

Свято Великодня в Україні особливе і дуже сімейне. Люди готуються заздалегідь — прибирають у хаті, печуть паски, фарбують яйця, складають великодній кошик. Усе це — частина підготовки, але ще важливіше — підготуватися духовно. На саме свято заведено йти до церкви, святити їжу, а потім зібратися за столом з рідними. Без гучних гулянь, зате зі змістом. І що цікаво — навіть ті, хто не часто ходить до храму, на Великдень усе одно намагаються бути ближчими до віри, до родини, до чогось світлого. Це такий день, коли навіть повсякденні клопоти відходять на другий план.

Великодній кошик та його значення

Традиції святкування Великодня включають правильне складання та освячення пасхального кошика. Цей кошик з давніх-давен вважається незамінним і одним із головних атрибутів свята. У нього кладуть паску, крашанки, домашню ковбасу, сало, шинку, буженину, масло, сир, а також хрін і сіль. Обов’язково додають свічку, яку вставляють у паску та запалюють під час освячення — вона символізує світло Господнє, перемогу світла над темрявою, радість і надію. Святковий білий рушник також є важливим елементом: ним вистеляють дно кошика та накривають продукти. У кошик зазвичай не кладуть овочі, фрукти, готові салати чи алкоголь (крім Кагору).

У 2026 році пасхальний кошик — це не просто набір продуктів, а справжній символ. Паска означає життя, яйця — відродження, м’ясо — достаток, а масло — Божу благодать. Освячений кошик ставлять у центр столу, а перший шматочок святкової їжі часто їдять саме з нього.

Великодній кошик є однією з найпопулярніших українських традицій. Він символізує шанування Воскресіння Христового, достаток, радість і духовність, а також є проявом любові та турботи родини одне про одного.

Великодня трапеза: що готують на святковий стіл

Святкування Великодня в Україні включає й святкову трапезу. Оскільки цього дня пост добігає кінця, то стіл рясніє ситними та смачними стравами. Найголовніша з них – паска, верхівка якої прикрашена смачною глазур'ю. Поруч із нею, зазвичай, розміщують писанки та крашанки. Крім цього, готують також:

• м’ясні страви – запечена свинина, домашня ковбаса, курка, холодець, м’ясний рулет тощо;

• різноманітні закуски – буряк з хріном, сир, нарізки тощо;

• десерти та солодкі страви – пироги, медовики, печиво, маківники та інше.

Великодня трапеза є невід’ємною частиною святкування. За столом часто збираються рідні та друзі, щоб вшанувати Воскресіння Христове та перемогу життя над смертю.

Нагадаємо, у Єрусалимі проведуть церемонію Благодатного вогню без паломників.

Раніше повідомлялося, що Україна готова до перемир’я на Великдень, — заявив президент Володимир Зеленський. Він також прокоментував, чи зможе Росія зміцнити свої позиції під час цієї паузи.

Також ми писали, що Папа Римський Лев XIV засудив війну та молитви лідерів із «кривавими руками»