Окупанти намагаються проколювати українські дрони залізними прутами: The Telegraph про нову тактику в «малому небі»
Російська армія застосовує на фронті специфічну тактику «повітряного фехтування», намагаючись боротися з українськими безпілотниками за допомогою металевих стрижнів і конструкцій, що нагадують тризуби.
Як повідомляє The Telegraph, російські оператори масово оснащують свої дрони-перехоплювачі саморобними піками, щоб фізично пробивати обшивку українських апаратів. Основною мішенню стають бюджетні моделі ЗСУ, крила яких виготовлені з полістиролу або пінопласту задля здешевлення виробництва. Якщо раніше росіяни намагалися просто йти на таран, виводячи ціль з рівноваги, то тепер вони роблять ставку на «проколювання» жертви в повітрі.
Експерт з автономних систем Давид Кириченко зазначає, що за останній рік використання таких «списних» дронів стало системним явищем. Це радикальна зміна тактики: замість одноразових підривів або простих зіткнень російське командування мріє про багаторазове використання перехоплювачів. За задумом, дрон з металевим прутом повинен пробити корпус українського БПЛА і повернутися на базу неушкодженим.
Однак західні аналітики, зокрема професор Джастін Бронк із Королівського інституту об’єднаних служб, ставляться до цієї затії скептично. На практиці такий незграбний метод частіше призводить до того, що під час удару з ладу виходять обидва апарати, перетворюючи «багаторазовий» перехоплювач на звичайний уламок металу.
Виконання такого маневру вимагає від оператора надзвичайної точності, якої важко досягти в умовах реального бою та дії засобів радіоелектронної боротьби. Бронк наголошує, що нанести прямий фізичний удар набагато складніше, ніж просто підірвати боєголовку поруч із ціллю.
З ним згоден і аналітик Семюел Бендетт, який називає використання арматури для «проколювання» дронів потенційною катастрофою для самого атакуючого БПЛА. Найменша помилка в розрахунках — і металевий стрижень перетворює повітряний бій на подвійне самогубство, зводивши нанівець усі теоретичні переваги економії на вибухівці.
Проте поява таких «гладіаторів» у небі свідчить про те, що Росія відчайдушно шукає способи протидії українському «рою». Використання примітивних засобів на високотехнологічному полі бою виглядає як спроба компенсувати брак ефективних систем ППО малого радіусу дії.
Поки українські інженери працюють над швидкістю та маневреністю своїх апаратів, окупанти сподіваються на «авось» і залізну палицю, підтверджуючи свій статус прихильників методів грубої сили, які в сучасній війні дедалі частіше виглядають безглуздо й малоефективно.