Між респіратором і обмеженнями: четвертий рік війни доконує залишки нормального життя в РФ. ВІДЕО

Четвертий рік безглуздої бійні нарешті почав просочуватися в легені самих росіян разом із отруйним димом від палаючих нафтобаз. Поки Кремль складає красиві звіти, мешканці північної столиці в буквальному сенсі задихаються під гнітом екологічної катастрофи та каральних цифрових обмежень.

Санкт-Петербург перетворився на декорацію до постапокаліпсису, де замість морського бризу — задушливий смог від підірваних нафтових терміналів на Балтиці. МНС судомно розсилає рекомендації надягати респіратори, поки токсичні викиди випалюють залишки здоров’я містян. На цьому тлі «турботлива» держава вирішила добити тих, хто ще намагається працювати, відрізавши доступ до елементарних західних сервісів. Життя в Росії перетворилося на нескінченний квест з пошуку чистого повітря та обходу чергових блокувань, які множаться швидше, ніж обіцянки влади.

Мешканка Петербурга, доведена до межі цією задушливою реальністю, розповіла про те, що насправді відбувається в «культурній столиці».

«Сьогодні в Петербурзі важко дихати як у прямому, так і в переносному сенсі. У прямому сенсі звідусіль надходять повідомлення від МНС. На вулиці густий смог, кажуть, що потрібні спеціальні респіратори. Через пожежі якість повітря значно погіршилася. Завтра 1 квітня. З'являються повідомлення про те, що ми більше не зможемо оплачувати сервіси Apple. Дякую всім, хто приймає такі рішення. Велике людське «дякую». Сьогодні мені важко дихати і через обмеження, і через смог у місті. Я розумію, що моя головна мета зараз — накопичити достатньо ресурсів, завершити справи з родичами і просто виїхати з країни. Я більше не хочу жити там, де мені кажуть, що я маю робити, де не дають можливості вчитися, розвиватися і бути корисною, де перекривають кисень», — заявила вона.

І це не поодинокий випадок, а масове усвідомлення того, що країна перетворюється на токсичну в’язницю. Поки пропаганда розповідає про велич, реальність б’є по голові відсутністю можливості елементарно навчатися, розвиватися або просто користуватися звичними інструментами праці. Людям системно перекривають доступ до всього світу, перетворюючи їхнє життя на сіру зону, де головною метою стає не творення, а втеча. Місто, яке колись називали вікном у Європу, сьогодні остаточно забито дошками, а в щілини лізе лише їдкий дим від палаючої економіки та амбіцій диктатора.