Майстер-клас з наслідків від ЗСУ: прорив у Курську область дав додатковий результат
Російська судова система поставила крапку у справі одного з ключових чиновників, відповідальних за провал оборони Курської області. Колишнього губернатора Олексія Смирнова засуджено до 14 років позбавлення волі та астрономічного штрафу в розмірі 400 мільйонів рублів.
Прокуратура вимагала для нього 15 років, однак суд виявився дещо гуманнішим, скоротивши термін лише на один рік. За даними Bloomberg, чиновника визнано винним у отриманні хабарів в особливо великому розмірі.
Слідство встановило, що Смирнов разом зі своїм заступником привласнив понад 20 мільйонів рублів, отриманих від підрядників. Натомість він гарантував лояльність під час укладення контрактів на будівництво тих самих «неприступних» укріплень: окопів, ровів і бліндажів уздовж кордону з Україною.
Справжню якість цих споруд світ побачив у серпні 2024 року, коли ЗСУ здійснили безпрецедентний прорив на російську територію, взявши під контроль близько 1000 квадратних кілометрів. Смирнов керував областю в найганебніший для Кремля момент, коли іноземна армія вперше з часів Другої світової війни закріпилася на землях РФ. Окупанти змогли заявити про «повне відновлення контролю» над регіоном лише у квітні 2025 року, і відразу після цього Смирнов був заарештований.
Намагаючись врятуватися, він почав активно здавати спільників і давати свідчення проти свого попередника, розкриваючи схеми розкрадання коштів, які мали піти на реальну оборону, а не на декорації з піску.
Доля попередника Смирнова, Романа Старовойта, виявилася ще більш похмурою. Старовойт, який встиг отримати підвищення і стати міністром транспорту РФ, також став фігурантом справи про розкрадання на курських укріпленнях після того, як українські війська були витіснені з області.
Однак до лави підсудних він не дожив. У липні 2025 року, лише через кілька годин після того, як Володимир Путін підписав указ про його відставку, Старовойт помер. Офіційна версія — самогубство.
Таким чином, корупційна піраміда на курському кордоні призвела до логічного фіналу: один губернатор потрапив за ґрати на півтора десятиліття, а інший обрав смерть замість публічного ганьби та тюремного ув’язнення.