Реверанси Путіна були марними: Казахстан вигнав Росію зі стратегічних проєктів

Російський вплив у Центральній Азії продовжує стрімко слабшати. Казахстан офіційно переглянув плани будівництва ТЕЦ у Кокшетау, Семеї та Усть-Каменогорську, вирішивши реалізовувати ці багатомільярдні проєкти без участі російських компаній.

Спочатку все виглядало як тріумф «м’якої сили» Москви: у листопаді 2023 року під час візиту Путіна сторони уклали угоду, а генеральним підрядником призначили російську компанію «Інтер РАО». Однак на практиці «братська допомога» виявилася фікцією — російська сторона так і не змогла забезпечити обіцяне пільгове кредитування через свої банки, фактично зірвавши терміни початку робіт.

Терпіння Астани швидко вичерпалося. Замість того, щоб роками чекати на обіцяні російські мільярди, уряд Казахстану переорієнтував проекти на альтернативні центри впливу.

У Кокшетау станцію вартістю близько 300 мільярдів тенге побудують власними силами, а для Семея та Усть-Каменогорська вже створено казахстансько-сингапурський консорціум за участю «Самрук-Енерго». Вартість кожної з цих ТЕЦ оцінюється в 400 мільярдів тенге, і тепер ці величезні інвестиції обійдуть російський бюджет, який і так тріщить по швах через війну в Україні.

Експерти наголошують, що цей крок — не просто технічне рішення, а чіткий геополітичний сигнал. Союзники Москви дедалі виразніше бачать, що Росія, скута санкціями та військовими витратами, більше не є надійним фінансовим і технологічним донором.

Обираючи партнерів у Сінгапурі та спираючись на власні ресурси, Казахстан позбавляє Кремль найважливішого важеля тиску — енергетичної залежності. Проектування в Кокшетау вже йде повним ходом, а запуск станцій заплановано на 2029 рік, але вже без участі «Інтер РАО», чиї позиції в регіоні тепер остаточно підірвані.