Поки світ відволікся на Іран, Пекін потайки захоплює чужі території та будує військові бази

Китай вкотре продемонстрував, що міжнародне право для нього — лише прикра перешкода на шляху до світового панування. За даними Forbes, КНР фактично анексувала територію в Південно-Китайському морі, перетворивши риф «Антилопа» на повноцінний острів.

Поки увага США та їхніх союзників була прикута до війни в Ірані, китайські земснаряди працювали з феноменальною швидкістю, намиваючи сушу за 400 кілометрів від узбережжя В’єтнаму. Ця «юридична війна» ведеться Пекіном демонстративно: він створює факти на землі (або на воді), які потім змушує світ визнати як нову реальність.

Масштаби будівництва вражають уяву і не залишають сумнівів щодо його військового призначення. На свіжих супутникових знімках зафіксовано понад 50 капітальних споруд та злітно-посадкову смугу довжиною 2700 метрів, здатну приймати важкі військові літаки.

Офіційний Ханой зважився на перший протест лише в березні 2026 року, коли основні роботи вже були завершені. Тепер цей об’єкт надає Китаю колосальну перевагу в разі початку бойових дій навколо Тайваню, дозволяючи контролювати величезні акваторії та блокувати розвідувальні операції Сполучених Штатів.

Пекін традиційно вдає, ніби будує дитячі майданчики, а не ракетні бази. «Необхідне будівництво на нашій власній території спрямовано на поліпшення умов життя та праці на островах і розвиток місцевої економіки», — заявили в МЗС Китаю 23 березня. Однак експерти вказують, що нова база розташована всього за 300 кілометрів від ключової бази підводних човнів КНР. Це перетворює острів на передовий пост спостереження та оборони, який юридично залишається поза законом, оскільки згідно з Конвенцією ООН штучна зміна рифу не надає автоматичних прав на морські ресурси, що його оточують.

Китайська стратегія «повзучої експансії» вже давно відпрацьована: спочатку наноситься пісок, потім будуються ангари, а наприкінці Пекін називає будь-які претензії втручанням у внутрішні справи. Ще у 2016 році міжнародний арбітраж визнав таку діяльність незаконною, але для керівництва КНР це рішення — лише «шматок макулатури».