Спиною до вбивці: криміналіст розніс тактику поліцейських, які не захищали громадян, а рятувалися втечею

Відеокадри, на яких українські поліцейські в паніці покидають місце теракту, стали шоком для суспільства та приводом для серйозного аналізу ситуації. Кримінальний психолог Юрій Ірхін, який має багаторічний досвід роботи в органах, в ефірі "Київ 24" не приховував свого обурення ганебною поведінкою «захисників».

За його словами, замість того, щоб зайняти вогневу позицію або хоча б наказати цивільним лягти на землю, патрульні вирішили просто сховатися з поля зору. Експерт наголосив, що в силових структурах існує залізне правило: ніколи не повертатися спиною до джерела загрози, оскільки це робить офіцера максимально вразливою мішенню та позбавляє його контролю над ситуацією.

Ситуація виглядає особливо цинічно на тлі того, що поліцейські присягали захищати народ України навіть ціною власного життя. Ірхін зазначив, що навіть якщо в екіпажу виникли технічні труднощі, їхнім безпосереднім обов’язком було мінімізувати ризик для перехожих.

«Поліцейські, по суті, віддали на розстріл людей, беззахисних громадян. Тих, кого вони навіть з точки зору змісту присяги покликані захищати. Навіть прикрити своїм тілом», — сказав він. Натомість мирні люди опинилися віч-на-віч із вбивцею, поки ті, хто мав їх рятувати, втікали в протилежний бік.

Питання щодо наявності у патрульних табельної зброї залишається відкритим, але для експерта це не виправдання. Навіть неозброєний офіцер зобов’язаний діяти професійно, організовувати евакуацію або відволікати увагу стрільця, а не перетворюватися на переляканого бігуна.

«Нас тоді чітко навчали в таких ситуаціях, по-перше, не повертатися спиною і не тікати. Якщо є загроза, то лягти, зайняти зручну позицію для того, щоб зменшити ризик бути вбитим, а не тікати, повернувшись до стрільця спиною», – згадує Ірхін стандарти підготовки, які нинішні копи, очевидно, проігнорували.

Цей інцидент завдав колосального удару по іміджу Національної поліції, який формувався роками. Коли силовики тікають швидше за цивільних, віра в державний захист зникає миттєво. Компетентні органи вже розпочали розслідування, але для багатьох очевидців та експертів вердикт очевидний: це була не помилка, а системний провал у навчанні та моральному дусі підрозділу.

Залишити беззахисних жінок і дітей під обстрілом терориста — це не просто непрофесіоналізм, це професійне та людське банкрутство.