«Ми не справляємося з Україною», – військові кореспонденти Z у шоці від свого «дірявого неба». ФОТО

Чергова атака українських безпілотників на нафтопереробний завод у Туапсе 20 квітня 2026 року викликала справжній вибух обурення в російському провоєнному сегменті Telegram.

Військові кореспонденти та Z-аналітики, аудиторія яких налічує сотні тисяч, більше не намагаються приховувати масштаб проблем. Найбільші канали, такі як «Військовий інформатор», Романов та «Розробник БПЛА», в один голос заявляють, що російське небо фактично залишається беззахисним перед новими технологіями ЗСУ. Поки офіційні зведення Міноборони РФ повідомляють про «успішне перехоплення», кадри стовпів чорного диму над портом Туапсе свідчать про протилежне.

«Військовий інформатор» прямо зазначає, що ані нинішній склад ППО, ані мобільні вогневі групи вже не справляються з масовістю та регулярністю нальотів. Українська тактика використання десятків дронів одночасно перевантажує систему, у якої просто закінчуються ракети для перехоплення.

На думку експертів, якщо не провести радикальну реформу та не впровадити нові засоби виявлення, удари по інфраструктурі в глибині Росії стануть щоденною та руйнівною реальністю. Особливе занепокоєння у пропагандистів викликає те, що ЗСУ постійно збільшують дальність і точність своїх апаратів, методично вибиваючи експортний потенціал країни.

У Z-каналах лунають дедалі агресивніші запитання на адресу керівництва Міноборони та особисто до інспекційних органів, яких звинувачують у показусі. Блогери зазначають, що інспектори ППО часто більше дбають про зовнішній вигляд підрозділів, ніж про їхню реальну бойову ефективність.

На тлі пожежі в Туапсе, яку не могли загасити понад добу, та розливу нафти на площі 10 тисяч квадратних метрів, такі скарги звучать як визнання системної кризи. Військовий кореспондент Романов додає, що противник впроваджує нові технології, включаючи морські дрони та БПЛА з тепловізорами, значно швидше, ніж російська армія встигає на це реагувати.

Підсумок цих дискусій є невтішним для Кремля: віра в «непроникний щит» остаточно підірвана. Ставка України на масове виробництво дешевих ударних безпілотників змінює характер війни, переносячи її в глибокий тил агресора. За оцінками російських військових кореспондентів, без екстрених заходів захисту нафтогазовий сектор РФ чекає поступова деградація, а населення прикордонних і прибережних регіонів продовжить жити в умовах постійної небезпеки.

Замість обіцяних перемог Z-спільнота тепер обговорює перспективи «ганебного миру» та технологічну відсталість власної армії на тлі українських інновацій.