Вашингтон поділяє НАТО на «своїх» і «чужих» — і готовий застосовувати санкції

Адміністрація Дональда Трампа шукає спосіб чинити тиск на союзників, які не підтримали військову операцію проти Ірану. За даними Politico, у Білому домі обговорюють ідею фактичного поділу країн НАТО на «зразкових» і «непокірних».

Критерій простий — гроші та лояльність. Йдеться про те, скільки кожна країна вкладає в оборону Альянсу і наскільки активно підтримує дії США.

Ще в грудні глава Пентагону Піт Гегсет чітко визначив логіку: ті, хто «інвестує», отримають пріоритетний захист і підтримку. Решта — зіткнуться з наслідками.

Після операції проти Ірану, яка отримала назву «Епічна лють», роздратування Вашингтона лише посилилося. У Білому домі відкрито заявили, що союзники «не були поруч» у критичний момент, незважаючи на присутність американських військ у Європі.

Що це означає на практиці — поки що до кінця не зрозуміло. Але обговорюється перерозподіл військової присутності США: менше підтримки «незручним» країнам і більше — тим, хто демонструє лояльність.

Мова може йти про скорочення спільних навчань, обмеження поставок озброєння і навіть виведення американських військ з одних країн з подальшою передислокацією в інші.

Серед потенційних «переможців» вже називають Польщу та Румунію. Варшава вже давно входить до числа найбільших оборонних донорів НАТО і фактично оплачує утримання близько 10 тисяч американських військових на своїй території. Румунія, у свою чергу, активно надає інфраструктуру — зокрема авіабази, задіяні в операціях на Близькому Сході.

До «плюсів» також можуть приєднатися країни Балтії та низка східноєвропейських держав, які послідовно підтримують позицію США.

Але у цього плану є слабке місце. Перекидання військ — дороге й складне рішення. Альтернатив для повного виведення військ США з Європи фактично немає, тому йдеться скоріше про перерозподіл впливу, ніж про різкий розрив.

Головна інтрига — чи знає про це генеральний секретар НАТО Марк Рютте і як Альянс відреагує на таке «розподілення».

Фактично йдеться про новий принцип у НАТО: неформальний, але жорсткий — хто платить і підтримує, той отримує захист. Решта ризикують залишитися на другому плані.

І це вже не просто дипломатичний тиск. Це сигнал: єдність Альянсу більше не гарантована.