Гучний скандал: Мінськ образився на Вірменію за те, що вона не хоче бути схожою на Білорусь

Дипломатичний конфлікт між Вірменією та Білоруссю перейшов у стадію відкритих демаршів. 6 травня до МЗС Білорусі було викликано тимчасового повіреного у справах Вірменії Артура Саргсяна, повідомляє Euronews.

Причиною стало виступ спікера парламенту Вірменії Алена Симоняна, який в ефірі національного телебачення зробив невтішне порівняння двох країн. Симонян прямо заявив, що Росія намагається провести у Вірменії операцію зі зміни влади, але країна «не буде керуватися, як Білорусь» і «не стане губернією».

У Мінську ці слова сприйняли як особисту образу та втручання у внутрішні справи. Офіційний представник білоруського МЗС Руслан Варанков назвав заяви Симоняна «передвиборчим популізмом», стверджуючи, що таким чином влада Вірменії намагається відвернути увагу громадян від внутрішніх криз.

При цьому білоруська сторона використала класичний пропагандистський прийом, заявивши, що розрізняє «братський народ» і «недалекоглядну владу». Варанков окремо наголосив, що Білорусь є суверенною державою, яка сама обирає формат союзу з Москвою, натякаючи на те, що вірменським колегам не варто давати подібних оцінок.

Напруга між державами наростала роками. Єреван вже давно фіксує різкі випади Олександра Лукашенка, який не раз критикував прем’єра Пашиняна та ставив під сумнів здатність Вірменії захищати себе. Для Вірменії, яка відчуває себе зрадженою партнерами по ОДКБ, подібні повчання з Мінська виглядають як підігравання агресивним планам Кремля.

Ален Симонян у відповідь на ноту протесту лише підтвердив свою позицію, зазначивши, що вибір на користь прав людини та свободи є для його країни фундаментальним і не підлягає обговоренню із зовнішніми гравцями.

Цей інцидент викликав особливе обурення у російських пропагандистів. Демарш Симоняна збігся у часі з візитом європейських лідерів та прем’єр-міністра Канади до Єревана, що в Москві розцінили як остаточний поворот Вірменії на Захід.

Поки російські «експерти» змагаються у образах на адресу Вірменії, Мінськ виконує роль «ображеного союзника», намагаючись виправдати свою модель повної залежності від РФ. Цей конфлікт наочно демонструє, що всередині формальних об’єднань на кшталт ОДКБ більше немає жодної єдності, а є лише примус до лояльності