Привид «Мінська»: Меркель вимагає від лідерів Європи особистого діалогу з Путіним
Спроби європейських столиць перекласти відповідальність за майбутні переговори з Росією на одну людину натрапили на різку критику Ангели Меркель. Колишня глава німецького уряду назвала помилковим прагнення Кремля залучити до цього процесу екс-канцлера Герхарда Шредера, який давно перетворився на особистого лобіста Путіна та акціонера російських газових монополій, повідомило DW.
Меркель провела прямі паралелі з провальними Мінськими угодами та наголосила, що доля безпеки континенту має вирішуватися чинними лідерами держав найвищого рівня, а не колишніми політиками чи сумнівними спеціальними представниками.
У кулуарах Брюсселя, на тлі затяжної війни, ідея створення єдиного переговорного центру від ЄС обговорюється дедалі активніше.
За даними Politico, і Київ, і Москва теоретично не проти замінити громіздкі колективні формати на одного європейського представника. Однак фігура Шредера була відкинута миттєво через його токсичні зв'язки з Москвою, а пошук інших кандидатур перетворився на геополітичний глухий кут, де у кожного претендента виявився свій критичний недолік.
«Переговори такого рівня вимагають безпосередньої участі глав держав, а не передачі відповідальності іншим політикам чи спеціальним представникам. Європі необхідно взяти в свої руки переговорний процес щодо війни РФ проти України», — відрізала Меркель. Її позиція зрозуміла: будь-яке делегування повноважень буде сприйняте Кремлем як слабкість і нерішучість Заходу, що дозволить Путіну знову затягувати час і маніпулювати процесом у своїх інтересах.
Список потенційних кандидатів від ЄС наразі виглядає мізерним. Главу дипломатії ЄС Каю Каллас у Москві вважають затятим яструбом і просто відмовляться сідати з нею за один стіл. Президент Фінляндії Олександр Стубб має величезний досвід посередництва, але недавнє вступ його країни до НАТО робить його фігуру абсолютно неприйнятною для параноїдального кремлівського керівництва.
Італійський технократ Маріо Драгі міг би стати компромісним варіантом, але сам експрем'єр поки що демонструє повну відсутність інтересу до цієї дипломатичної каторги, залишаючи Європу перед необхідністю дивитися в очі агресору без посередників.