Українські гімнастки обійшли суворі заборони Європейської федерації
На чемпіонаті Європи з художньої гімнастики серед юніорок у болгарській Варні українські спортсменки перетворили церемонію нагородження на політичний жест, який вже обговорюють далеко за межами спорту.
Софія Країнська та Варвара Чубарова відмовилися слухати гімни Росії та Білорусі під час нагородження. Коли на арені зазвучала музика країн-агресорів, дівчата наділи навушники та закрили обличчя руками, пише Суспільне Новини.
Цей жест став відповіддю на рішення міжнародних спортивних організацій дозволити російським і білоруським спортсменкам знову брати участь у змаганнях на повноправному рівні. Чемпіонат Європи-2026 у Варні став першим турніром з початку повномасштабної війни, де представниці Росії та Білорусі виступали вже без обмежень — під власними прапорами та гімнами.
У вправах зі стрічкою золото здобула росіянка, а у вправах з м’ячем перемогла білоруська спортсменка. Українки в цих дисциплінах стали призерками: Країнська завоювала срібло, Чубарова — бронзу. Але замість традиційної церемонії привітань світ побачив мовчазний протест.
Особливо показово, що спортсменки були обмежені новими правилами European Gymnastics. Тепер учасниці зобов’язані стояти обличчям до прапорів під час виконання гімнів і не мають права залишати п’єдестал. Ці обмеження з’явилися після іншого гучного скандалу — коли російська гімнастка демонстративно відвернулася під час виконання гімну України на одному з етапів Кубка світу.
Тобто українкам фактично залишили мінімум простору для протесту. І саме тому їхня реакція виявилася настільки виразною візуально: закриті обличчя та навушники стали єдиним способом продемонструвати своє ставлення до подій.
На цьому історія не закінчилася. На підтримку дій спортсменок Українська федерація гімнастики запустила міжнародну кампанію #CloseYourEyesAndEars. Федерація закликала спортсменів, тренерів, федерації та вболівальників публікувати фотографії із закритими очима або вухами як символ відмови миритися зі спробами «нормалізувати» участь Росії у світовому спорті.
У заяві федерації прозвучало головне послання: через бюрократичні рішення спортивних чиновників світ починає забувати про ціну війни. Сотні українських спортсменів і тренерів загинули, тисячі спортивних об’єктів знищено, а мільйони дітей втратили можливість займатися спортом.
Саме тому для українських спортсменок цей протест — не про медалі й не про правила церемонії. Це спроба нагадати, що війна триває, навіть якщо міжнародні федерації роблять вигляд, що вона більше не стосується спорту.