Укриття чи пастка: експерт попередив про небезпеку підвалів у панельних будинках
Якщо відкрити офіційну карту укриттів Києва, може здатися, що столиця повністю готова до будь-яких загроз. Карта буквально усіяна позначками захисних споруд, і складається враження, що безпечне місце можна знайти практично на кожному кроці. Однак фахівці попереджають: наявність адреси в електронному реєстрі ще не гарантує, що це приміщення дійсно придатне для укриття людей.
Про це ТСН.ua розповів експерт з питань безпеки та керівник Центру корпоративної безпеки «Автоном Клуб» Ігор Молодан. За його словами, головна проблема Києва сьогодні полягає не стільки в кількості укриттів, скільки в їхньому стані.
Експерт зазначає, що більшість об’єктів, позначених на карті, — це звичайні підвали житлових будинків. Багато з них не ремонтувалися роками, залишаються сирими, брудними, погано провітрюються і не пристосовані для тривалого перебування людей. Саме тому багато киян під час повітряної тривоги воліють йти до найближчої станції метро, навіть якщо на це потрібно додатково 5–10 хвилин.
За словами Молодана, існуючі найпростіші укриття спочатку не проектувалися як повноцінні захисні споруди. У більшості випадків йдеться про підвальні приміщення старого житлового фонду, які отримали статус укриттів уже під час війни.
При цьому фахівець наголошує, що старі підвали нерідко дійсно здатні захистити людей від уламків та ударної хвилі. Однак є виняток, який викликає особливе занепокоєння. Йдеться про підвали типових панельних будинків. У разі прямого влучання ракети такі конструкції можуть не витримати навантаження і обвалитися, перетворившись на смертельну пастку для тих, хто перебуває всередині.
Ще однією серйозною проблемою експерт називає формальний підхід до створення мережі укриттів. На його думку, у багатьох випадках влада обмежилася інвентаризацією підвальних приміщень та внесенням їх до електронної бази даних.
«Проблема в тому, що ці найпростіші укриття просто нанесли на карту і забули про них. Нікого не хвилює, що там не прибрано, затхло і неможливо там перебувати», — зазначив Молодан.
На його думку, багато підвалів могли б стати значно безпечнішими та комфортнішими навіть після відносно недорогого косметичного ремонту. Однак тут виникає інше питання — хто повинен фінансувати такі роботи.
Ситуація ускладнюється тим, що житловий фонд столиці управляється по-різному. Якщо будинок перебуває на балансі комунального підприємства, відповідальність може покладатися на міські органи влади. Але у випадку з ОСББ рішення про ремонт та виділення коштів часто залежить уже від самих мешканців будинку.
У результаті Київ має велику кількість укриттів, що формально існують, але далеко не всі з них відповідають очікуванням людей, які під час кожної повітряної тривоги шукають справді безпечне місце для захисту від російських атак.