Жодної любові до Криму: Зеленський пояснив, де заради миру треба притиснути Путіна

Президент України Володимир Зеленський чітко дав зрозуміти, що будь-які спроби апелювати до якогось раціоналізму чи сакрального значення окремих регіонів для кремлівського диктатора є абсолютно безглуздими. Господар Білого дому розуміє виключно мову прямої та нищівної сили, яка має постукати безпосередньо у його власні двері.

Про це повідомляє From-UA.org з посиланням на заяву глави держави в ефірі «Новости.LIVE», в якій було оприлюднено жорстку аналітичну позицію Володимира Зеленського щодо реальних важелів тиску на керівництво РФ. Наш президент прямо розвіяв багаторічні пропагандистські міфи про те, що тимчасово окупований Кримський півострів нібито має для Путіна якесь особливе, трепетне історичне значення.

За словами Зеленського, усі ці пафосні розповіді диктатора про шалену любов до українських територій — це звичайна дешева брехня для внутрішнього споживача. Насправді глава Кремля абсолютно відірваний від реальності й ментально не прив’язаний ані до Криму, ані до Донбасу, оскільки судить про те, що там відбувається, виключно на основі відфільтрованих і брехливих папірців від своїх генералів.

Єдине, що здатне привести до тями старіючого агресора та змусити його негайно припинити бойові дії проти України, — це виникнення безпосередньої, відчутної та смертельної загрози для його власного трону та особистої безпеки.

Зеленський сформулював це максимально влучно й безкомпромісно: «Путіна до припинення бойових дій може змусити лише острів Москва, а не Крим». Глава держави наголосив, що доки вогонь війни не перекинеться на російську столицю в повній мірі, диктатор продовжуватиме холоднокровно спалювати сотні тисяч своїх громадян у безглуздих штурмах заради задоволення особистих амбіцій.

Нинішня активізація погроз і ракетного терору з боку Кремля — це не ознака сили, а банальна відчайдушна спроба замаскувати повну відсутність реальних військових досягнень. Путіну за будь-яку ціну потрібно продемонструвати російському зомбіваному суспільству хоч якусь подобу геополітичного тріумфу, щоб утримати хиткий контроль над країною на тлі порожніх заправок і санкційного задушення.

Оскільки на полі бою путінські генерали топчуться на місці й зазнають значних втрат, диктатор намагається нав’язати Україні свої умови, залякуючи мирне населення та вдаючись до ядерного шантажу.

Але ця тактика приречена на повний провал: «Йому потрібно представити своєму суспільству велику перемогу. Перемоги немає. Перемоги не буде», — суворо підсумував український лідер, підтвердивши курс на подальший силовий розгром ворога.