Прощавай, імперський символ: під Черкасами прибрали Пушкіна з центрального парку

Процес остаточного очищення українських міст від символів російської колоніальної епохи, які нав’язувалися протягом десятиліть, впевнено триває. У Черкаській області комунальники професійно й без зайвого пафосу демонтували черговий монумент, що уособлював культурну експансію Кремля.

Про це повідомляє From-UA.org з посиланням на репортаж «Суспільне», в якому йшлося про важливу процедуру, що відбулася 2 липня 2026 року в місті Кам’янка Черкаської області. З території центрального міського парку було повністю демонтовано пам’ятник російському поету Олександру Пушкіну.

Весь процес відбувся у суворій юридичній формі відповідно до офіційного рішення Каменського державного історико-культурного заповідника, на балансі якого цей об’єкт перебував протягом багатьох років. Зносити пам’ятник кувалдами не стали — його обережно перемістили на спеціальну територію, що перебуває під охороною, уклавши офіційний договір про безоплатне тимчасове зберігання до кращих часів.

Головним юридичним приводом, який дозволив прибрати російського класика з очей геть, став офіційний вердикт Міністерства культури України. Чиновники відомства, уважно вивчивши подання управління культури Черкаської ОДА та суворі рекомендації Українського інституту національної пам’яті, ухвалили остаточне рішення не вносити цей об’єкт до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Пам’ятник цілком підпав під дію чинного законодавства у сфері деімперіалізації публічного простору, миттєво втратив статус культурної спадщини і, як наслідок, затьмарив естетику парку, що й зробило його законний демонтаж неминучим.

Варто зазначити, що суперечки навколо цього кам’яного Пушкіна точилися не один рік. Ще у 2024 році мер Кам’янки Володимир Тирон скаржився, що значна частина консервативних місцевих жителів категорично виступала проти знесення. Однак молодь та активісти мали іншу думку — пам’ятник регулярно ставав епіцентром жорстких патріотичних протестів.

Фінальний акорд пролунав у грудні 2024 року, коли невідомі народні месники облили ідола яскравою червоною фарбою. Тоді директор літературно-меморіального музею Олександр Мушта відкрито прокоментував цей перформанс як гучне суспільне нагадування про те, що українські вулиці потрібно негайно й дощенту очистити від будь-яких слідів тоталітарної імперської міфології.