«За три роки ми досягли неможливого — державний лісовий сектор України став на шлях фінансового та організаційного оздоровлення», — Юрій Болоховець, генеральний директор державного підприємства «Ліси України»

Юрій Болоховець, генеральний директор державного підприємства «Ліси України», оголосив про завершення своєї каденції на чолі державного підприємства та розповів про реформу державної лісової галузі на 2023–2026 роки. Ось його заява у повному обсязі:

Сьогодні я завершую свою каденцію на посаді генерального директора державного підприємства «Ліси України».

Коли ми розпочали цю реформу, державний лісовий сектор України складався з сотень окремих підприємств, кожне з яких працювало за різними правилами, мало різний рівень ефективності, дотримувалося різних стандартів управління та мало різні бачення майбутнього. Протягом десятиліть ця система функціонувала за інерцією, і багато хто вважав, що її неможливо змінити.

Але ми довели, що це не так. За короткий проміжок часу нам вдалося об’єднати понад триста підприємств в єдину систему, запровадити сучасне корпоративне управління, міжнародну фінансову звітність, прозорий продаж деревини, централізовані закупівлі та єдині стандарти діяльності по всій країні.

Це була не просто реорганізація на папері. Це була одна з найбільших управлінських реформ в історії державного сектору України. У результаті ми створили потужну, ефективну та фінансово стійку компанію, яка стала одним із найбільших платників податків серед державних підприємств. Своїм власним прикладом ми продемонстрували, що за короткий час велике державне підприємство можна зробити прибутковим, прозорим та керованим.

Ось детальніше про основні досягнення останніх трьох років:

Об’єднання 360 лісогосподарських підприємств в єдину систему управління

Вперше за багато десятиліть лісова галузь України має майбутнє. Ми заклали основу для переходу від застарілої радянської моделі до сучасної європейської системи управління природними ресурсами. Лісова галузь, яку ми успадкували, складалася з 360 окремих лісогосподарських підприємств із різними стандартами управління, бухгалтерського обліку та фінансової дисципліни. Ця система давала змогу продавати деревину обраній групі привілейованих переробників. Це включало незаконну вирубку лісів, захоплення земель та «приватизацію» лісових угідь. До цього належали такі схеми, як внутрішня переробка деревини лісогосподарськими підприємствами, а головне — хронічна збитковість: галузь виживала за рахунок державних субсидій, приносячи мінімальні доходи до бюджету.

Але за три роки нам вдалося ліквідувати цю систему. Першим кроком стало об’єднання лісогосподарських підприємств, кількість яких було скорочено більш ніж удвічі. У вересні 2022 року було створено державне підприємство «Ліси України» — це дозволило нам створити єдину вертикально інтегровану компанію та остаточно позбутися хаотичної структури, що характеризувалася роздробленим управлінням. З’явилася можливість поступово припиняти збиткові операції та позбуватися непрофільних активів. Ми закрили величезну кількість державних деревообробних заводів, які не могли на рівних конкурувати з приватними підприємствами й часто слугували розсадниками корупції.

Наша організація сьогодні є складною, але єдиною системою, яка управляє 6,9 мільйонами гектарів лісових угідь, понад 1 400 лісовими районами та 9 регіональними управліннями. У нас працює 22 000 осіб. Ми маємо унікальні насіннєві центри, сотні пожежних станцій та тисячі одиниць техніки.

Наступним кроком у реформі є корпоратизація. У вересні 2025 року ми розпочали перетворення державного підприємства на акціонерне товариство, яке на 100 % належатиме державі. Це найкраща форма управління стратегічним активом, яким, безсумнівно, є українські ліси. Це забезпечить галузі більшу оперативну гнучкість, зберігаючи при цьому державний контроль.

Фінансове оздоровлення державного лісового сектору

На початку реформи ринок деревини функціонував у непрозорих умовах. Процвітала система прямих контрактів — лісогосподарські підприємства та покупці самостійно встановлювали ціни, що створювало можливості для тіньових схем. Власна переробка дозволяла лісогосподарським підприємствам одночасно заготовляти деревину, переробляти її на готову продукцію — при цьому завищуючи вартість переробки — та продавати за цінами, нижчими за ринкові. Як наслідок, у останньому році перед початком реформи фінансовий результат галузі становив збиток у розмірі 150 млн грн, а її рентабельність — лише 3,7%. Галузь щороку отримувала державні субсидії, сплачуючи при цьому лише 4–5 млрд грн податків.

Сьогодні ця система вже не існує. Ми перевели продаж усіх лісових продуктів на біржу. Прямі контракти були замінені конкурентними біржовими аукціонами. Ціни визначаються виключно попитом та конкурентним середовищем, а не кулуарними домовленостями. Ми створили єдині умови для понад 3 000 учасників аукціонів. Ми запровадили формування лотів з урахуванням регіональних особливостей (наприклад, у Закарпатті, де переважають малі підприємства, 90 % лотів становлять менше 100 м³). Ми розробили механізм запобігання ціновим стрибкам і запровадили шестимісячні форвардні контракти. Рівень виконання біржових контрактів у 2025 році становив 90–95 %. Сьогодні державне підприємство «Ліси України» оприлюднює інформацію про кожну (!) біржову операцію: хто уклав контракт, на який обсяг і за якою ціною. Мені не відомі європейські країни з таким рівнем прозорості.

Істотні зміни торкнулися також послуг з лісозаготівлі. Сьогодні всі закупівлі здійснюються через систему «Прозоро». Нам вдається підтримувати щомісячний обсяг лісозаготівлі на рівні 1 мільйона кубічних метрів деревини.

Зміни дали результати вже у 2023 році, але саме 2025 рік став рекордним за всю історію державного лісового сектору: чистий дохід — 29,9 млрд грн, прибуток до оподаткування — 8,4 млрд грн, рентабельність — 28,1 %, а сплачені податки — 15,8 млрд грн. За три роки державне підприємство «Ліси України» перерахувало до консолідованого бюджету понад 35 млрд грн — без жодної гривні державних субсидій. Ця позитивна динаміка зберігається й у 2026 році. Прогноз на перше півріччя 2026 року: прибуток до оподаткування — 6 млрд грн, рентабельність — 33,7%, а податкові надходження — 10 млрд грн (!). Таким чином, нам вдалося перетворити державний лісовий сектор із субсидованої структури на одного з найбільших платників податків серед державних підприємств України.

Підготовка до корпоратизації та створення основ для сучасного корпоративного управління та впровадження ERP-системи

Результати нашої роботи вимірюються не лише мільярдами гривень прибутку та податків. Ми розпочали перехід до моделі корпоративного управління, покликаної забезпечити незалежність від політичних циклів, прозорість у прийнятті рішень та відповідальність за результати. До початку реформи система управління лісогосподарськими підприємствами була слабкою та архаїчною. Кожне лісогосподарське підприємство використовувало власну систему бухгалтерського обліку. Не існувало єдиної бази даних — від лісового району до центрального офісу не було жодного стандартизованого інструменту для управління бізнес-процесами.

Сьогодні ситуація змінилася. Було сформовано наглядову раду. Впроваджено принципи корпоративного управління відповідно до вимог, що застосовуються до акціонерних товариств. Триває перехід на Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ): проведено незалежну оцінку справедливої вартості активів, а також розпочато інвентаризацію та реєстрацію прав власності на земельні ділянки.

У 2025 році підприємство розпочало підготовку до впровадження системи ERP (планування ресурсів підприємства): було сформовано проектну групу, визначено функціональні вимоги та розпочато процедуру конкурсного відбору постачальника рішення. Результатом стане автоматизація та стандартизація управління всіма бізнес-процесами підприємства, а також створення єдиної бази даних на всіх рівнях.

У 2026 році державне підприємство «Ліси України» — це організація, яка вже функціонує відповідно до корпоративних правил і перебуває на активній стадії перетворення на акціонерне товариство.

Формування професійної управлінської команди

Реформа державної лісової галузі відбувається в умовах повномасштабної війни. Поки одні працівники воюють на передовій, інші забезпечують країну ресурсами, підтримують економіку, будують нову систему управління та водночас працюють над збереженням найбільшого природного багатства держави — українського лісу.

Однак стан наших кадрових ресурсів до початку реформи характеризувався дезорганізацією, переважанням адміністративних посад та низькими зарплатами. Ми успадкували штат, що налічував понад 29 000 штатних працівників. Середня зарплата в секторі становила 12 348 грн. Люди, які фактично працювали в лісах, отримували мізерну зарплату. А керівні посади не завжди заповнювалися за професійними критеріями.

Завдяки структурній оптимізації нам вдалося скоротити чисельність персоналу з 29 723 осіб у 2023 році до 22 660 у 2026 році — виключно за рахунок скорочення адміністративного персоналу, а не виробничого. Середня заробітна плата зросла з 21 165 грн (у 2023 році) до 35 541 грн (у 2026 році) — це зростання на 68 % за два роки (!).

Одним із ключових рішень стало запровадження єдиних кваліфікаційних вимог до керівників усіх рівнів. На керівні посади призначаються лише фахівці, які відповідають двом критеріям: вони повинні мати відповідну освіту та підтверджений досвід керівної роботи. Це дозволило нам сформувати професійну команду керівників — нам вдалося мінімізувати ризик призначення на ключові посади осіб, які не відповідають вимогам.

Окремим напрямком нашої діяльності є робота з військовослужбовцями. 2 122 наших співробітників були мобілізовані. 564 — демобілізовані; усі вони, без винятку, були знову прийняті на роботу в компанію. Усі ветерани бойових дій щомісяця отримують надбавку до заробітної плати у розмірі 20%; медичне страхування передбачає покриття витрат на ліки до 50 000 грн та на хірургічне втручання до 100 000 грн. Компанія фінансує навчання дітей співробітників, які загинули під час військової служби.

Підготовка Карпат до переходу на природоорієнтоване лісове господарство та відмова від суцільної вирубки

Протягом десятиліть у Карпатах для основного вирубування лісу застосовували метод суцільної вирубки. Це радикальний підхід: на ділянці вирубується весь лісовий масив, після чого територію засаджують заново, зазвичай монокультурою. Це швидко й дешево, але руйнівно для екосистеми — порушує водний баланс, призводить до зникнення цінних порід дерев та деградації ґрунтів. Карпатські громади та екологи роками виступали проти цієї практики, але система опиралася змінам, і нічого не змінилося.

Сьогодні ситуація змінилася. Державне підприємство «Ліси України» створило всі необхідні організаційні, технологічні та кадрові умови для поступового припинення суцільної вирубки під час первинної заготівлі в Карпатах, починаючи з наступного року. Це означає перехід до природоохоронного лісового господарства на всій території Карпатського лісового фонду — приблизно 1 мільйон гектарів. Простіше кажучи, це означає вибіркову вирубку, збереження багатовікової структури насаджень, природне відновлення лісів та підтримку біорізноманіття.

Сертифікація FSC (сертифікація Ради з раціонального лісокористування) підтвердила, що наші стандарти відповідають міжнародним вимогам: площа сертифікованих лісів, що перебувають у віданні Державного підприємства «Ліси України», становить 4,739 млн гектарів; за цим показником Україна посідає третє місце в Європі після Швеції та Туреччини.

Збереження природних та некерованих лісів як майбутнього резерву біорізноманіття та фонду охорони природи

Сотні тисяч гектарів природних лісів по всій Україні десятиліттями залишалися без уваги держави. Ніхто не здійснював за ними нагляд, не вів облік і не захищав їх від незаконної вирубки, розорювання чи забудови. Формально ці ліси існували; насправді ж вони нікому не належали.

За останні роки нам вдалося включити до державного лісового фонду приблизно 30 000 гектарів таких лісів. І зовсім недавно ця цифра збільшилася ще на 18 000 гектарів завдяки лісовим угіддям в Одеській області, які були передані у безстрокове користування державному підприємству «Ліси України». Це дуже значне досягнення і результат кількох років наполегливої праці. Це природні екосистеми з високим рівнем біорізноманіття, які претендують на включення до фонду природних заповідників. Ми також розпочали відновлення лісів на півдні — у регіоні, де лісове господарство практично припинило своє існування, було висаджено 6 000 гектарів нового лісу.

Насправді ми розпочали системну роботу з охорони та повернення державі лісів, які тривалий час не мали належного правового статусу та захисту. Потенційний обсяг цієї роботи становить до 1,5 мільйона гектарів по всій Україні. Я переконаний, що ця ініціатива стане одним із найважливіших природоохоронних проєктів України в найближчі десятиліття.

Створення сучасної лісогосподарської інфраструктури — доріг, технічного обладнання, протипожежної інфраструктури та рекреаційних об’єктів

На початку реформи державний лісогосподарський сектор складався з сотень пожежних частин, укомплектованих старою, непридатною для експлуатації технікою. Це була застаріла техніка, яка не оновлювалася ще з радянських часів. Існував катастрофічний дефіцит лісових доріг, що робило лісозаготівлю збитковою. Щільність дорожньої мережі була значно нижчою, ніж у сусідніх країнах.

Протягом останніх трьох років було здійснено найбільші в історії державного лісового господарства інвестиції на суму понад 1,3 млрд грн у розвиток лісової інфраструктури. Ми побудували 343 км лісових доріг та придбали 137 одиниць спеціалізованої техніки. У 2024 році ми провели найбільше оновлення протипожежної техніки за останні 30 років. У 2025 році ми модернізували лісогосподарську техніку, зокрема уклали контракт на постачання харвестерів зі Швеції. Завдяки прибутковій діяльності Державного підприємства «Ліси України» 100 % лісових пожежних станцій було оснащено сучасними засобами та обладнанням. У 2024 році, незважаючи на аномальну спеку та відсутність опадів, площа, уражена пожежами, була значно меншою, ніж у середньому за 2015–2020 роки.

З 2023 року в районах, найбільш схильних до лісових пожеж, було створено 154 сучасних рекреаційних об’єкти — це значне розширення мережі, яка раніше налічувала 1 500 об’єктів по всій країні. Загалом їх щороку відвідують близько 3 мільйонів людей. Організовані рекреаційні зони зменшують нерегульоване навантаження від відпочинку та знижують кількість пожеж, спричинених діяльністю людини. Програма рекреації дозволила зберегти для держави тисячі гектарів лісу. Це наш реальний внесок у збереження лісів для майбутніх поколінь. Ми заклали основу для того, щоб українські ліси були не лише джерелом ресурсів, а й безпечним, доступним та комфортним простором для людей. Саме тому інші європейські країни вже вивчають наш досвід.

Підтримка Збройних сил України

Протягом останніх трьох років державне підприємство «Ліси України» надало допомогу Збройним силам України на загальну суму 1,7 млрд грн. Обсяг безкоштовно переданих пиломатеріалів та лісопродукції склав 520 000 м³. Підприємство також передало у дар 156 транспортних засобів та одиниць спеціалізованої техніки (46 вантажівок, 88 легкових автомобілів та 23 одиниці спеціалізованої техніки), а також закуповує безпілотні літальні апарати (БПЛА) та дрони FPV, термінали Starlink, генератори, зарядні станції, детектори дронів, прилади нічного бачення, планшети та ноутбуки для бригад, що перебувають під його опікою.

Цілі на 2026–2027 роки

Головним пріоритетом є завершення процесу корпоратизації. Перетворення державного підприємства «Ліси України» на акціонерне товариство, що повністю належить державі, є завершальним інституційним етапом реформи. Наступні кроки: поетапне впровадження системи ERP та перехід ключових бізнес-процесів на єдине цифрове середовище, прийняття міжнародних стандартів фінансової звітності, продовження найбільшої в історії галузі програми модернізації обладнання з акцентом на механізацію заготівлі деревини, розширення мережі лісових насіннєвих центрів, збільшення масштабів розмінування на звільнених лісових територіях, а також розширення лісового покриву шляхом включення природних лісів та лісовідновлення на незайнятих землях у співпраці з місцевими громадами.

Стратегічна мета полягає у збільшенні лісистості України з нинішніх 15,9 % до 20 %, що визначено в Державній стратегії лісового господарства до 2035 року як науково обґрунтований оптимальний рівень. У Польщі цей показник становить 30 %, а у Фінляндії — 64 %, тож у нас є потенціал для зростання.

ХХХ

Отже, реформа вже впроваджена. Але кожна велика реформа досягає того моменту, коли набагато легше повернути назад, ніж рухатися вперед. Цей момент настав саме зараз. Якщо реформу буде доведено до кінця, Україна отримає сучасну, прибуткову, екологічно відповідальну та незалежну систему управління лісами. Якщо ж реформу зупинять або скасують, Україна ризикує втратити не лише роки праці тисяч людей, а й повернутися до роздробленої системи, де знову пануватимуть ручне управління, політичний вплив, відсутність прозорості та постійна боротьба за ресурси — замість їхнього розвитку.

Саме тому сьогодні важливо зосередитися не на конкретних лідерах чи посадах. Важливо говорити про нашу відповідальність перед майбутніми поколіннями. Адже через десять чи двадцять років ніхто не пам’ятатиме імен чиновників чи політичних суперечок. Люди судитимуть нас лише за одним критерієм: чи змогли ми залишити після себе міцний український ліс, який слугуватиме державі, суспільству та майбутньому країни. І якщо це станеться — це означатиме, що наша команда виконала свою роботу.

Я хотів би особисто подякувати Віктору Смалю, голові Державного агентства лісових ресурсів України, та всьому колективу агентства — як центральному виконавчому органу, який під час реформування підприємства забезпечив максимально ефективну реалізацію державної політики.

Я хотів би подякувати всьому колективу Державного підприємства «Ліси України» — понад 22 000 людей, чия щоденна праця заклала основу для сьогоднішніх результатів. Особливі слова вдячності — керівникам, які взяли на себе відповідальність за проведення реформи в найскладніший період. Багато рішень були непопулярними, складними та ризикованими. Деякі з цих людей сьогодні вже не працюють у системі, але саме вони заклали основу для змін, результати яких ми бачимо зараз. Це їхній внесок у майбутнє лісової галузі України.

Попереду ще багато роботи, але фундамент уже закладено. Ліс живе. Україна переможе!