Ризикована гра з Банковою: навіщо Україна пропонує Кремлю припинити взаємні повітряні удари
Російський ракетний терор проти українських міст є банальним проявом безсилля окупантів, яке жодним чином не здатне змінити стратегічний розклад сил на фронті. Водночас методичне знищення глибокого тилу ворога силами ЗСУ безпосередньо наближає капітуляцію Кремля, через що будь-які розмови про припинення взаємних обстрілів виглядають вкрай небезпечною авантюрою.
Закулісні дипломатичні маневри Києва щодо ракетних обмежень детально проаналізував колишній командир роти батальйону «Айдар» Євген Дикий в ефірі Radio NV.
На його думку, українська влада розпочала делікатну й ризиковану гру на міжнародній арені, намагаючись використати Дональда Трампа як посередника.
«Я вважаю, що зараз через Трампа ми пропонуватимемо Путіну повітряне перемир’я. Я вважаю, що ми ведемо дещо ризиковану гру. Ми робимо вигляд, що готові до деескалації, готові припинити повітряні удари, розраховуючи на те, що цей «божевільний дідусь із бункера» однозначно й категорично не погодиться на це, і стане цілком очевидно, хто хоче, а хто не хоче миру», — вважає ветеран.
Ідея полягає в тому, щоб наочно продемонструвати західним скептикам і тим росіянам, хто ще здатний мислити, що саме їхній диктатор свідомо обирає продовження взаємного знищення.
У разі відмови Путіна стане зрозуміло, що відповідальність за нові НПЗ, які згорають, та розгромлені склади маркетплейсів лежить виключно на ньому.
«Це стане очевидним і для тих росіян, які ще не до кінця відключилися від інтернету, що Wildberries може більше не працювати, що роки роботи їхніх невеликих підприємств, їхнього нещасного, недомученого малого бізнесу можуть піти нанівець, що це їхній диктатор вкотре обрав те, що їх підставляє. Я вважаю, що розраховують саме на це. Я б зараз дав 99% ймовірності, що «бункерний дід» знову не підведе, але не дай Боже, що станеться той 1%, коли хтось із його оточення до нього достукається і пояснить, що для Росії дуже вигідно прийняти цю пропозицію», — застерігає аналітик.
Якщо Кремль раптово погодиться на угоду, Україна втратить свій головний козир — можливість виснажувати економічний потенціал агресора в глибокому тилу.