Тиск еліт на Путіна посилюється, але є небезпечний нюанс — Foreign Policy

Масові атаки українських безпілотників на російські нафтопереробні заводи почали змінювати ситуацію всередині Росії. Як пишуть аналітики GLOBSEC Максим Безносюк і Вільям Діксон у статті для Foreign Policy, з початку року і до липня Україна майже 200 разів атакувала російські НПЗ, вивівши з ладу вісім із десяти найбільших підприємств галузі.

На думку авторів, це спричинило безпрецедентну паливну кризу для одного з найбільших світових виробників нафти. Наслідки цього вже відчувають російські еліти, оскільки саме нафтові доходи залишаються головним джерелом фінансування режиму та збереження лояльності найближчого оточення Володимира Путіна.

Експерти вважають, що економічні проблеми посилюють внутрішню напругу, однак це аж ніяк не означає швидкого переходу до переговорів. Навпаки, логіка авторитарної системи підштовхує Кремль до подальшої ескалації, оскільки будь-які поступки можуть бути сприйняті силовиками як прояв слабкості.

Автори нагадують, що подібні режими йдуть на серйозні поступки лише тоді, коли одночасно стикаються з військовими, економічними та політичними кризами. Як приклад вони наводять Іран 1988 року, коли сукупність поразок та економічного виснаження змусила керівництво погодитися на припинення війни.

На думку аналітиків, Україні та західним союзникам необхідно й надалі посилювати тиск. Окрім ударів по нафтовій галузі, вони пропонують розширити перелік цілей, включивши до нього залізниці, порти та підприємства російського військово-промислового комплексу. Окрему увагу, на їхню думку, слід приділити боротьбі з російським тіньовим флотом, який допомагає Москві обходити санкції.

У GLOBSEC вважають, що лише тривалий тиск одразу за кількома напрямками здатний змінити розрахунки Кремля та зробити переговори для російського керівництва менш ризикованими, ніж продовження війни.

Редактор: Інна Волева
Поділитися у Facebook
Останні новини