Народні депутати назвали перепоховання Мельника помилкою, що руйнує відносини з Польщею
У Києві відбулася онлайн-конференція за участю народних депутатів та експертів, присвячена критичним проблемам у відносинах України з країнами-сусідами, зовнішньополітичним ризикам та ефективності державної політики в умовах війни.
Учасники заходу розкритикували позицію офіційної влади щодо загострення ситуації з Польщею та просування радикального порядку денного. Спікери наголосили: питання героїзації суперечливих історичних постатей (зокрема, ОУН-УПА) та політичні суперечки необхідно відкласти до завершення війни. Інакше країна ризикує залишитися без підтримки ключових партнерів — Польщі, Угорщини та Румунії.
Особливу увагу експерти приділили різкому охолодженню відносин із Варшавою. Напруження зростає як на суспільному, так і на політичному рівні: згідно з наведеними даними, близько 60% поляків уже виступають проти вступу України до ЄС. На цьому тлі жорсткішою стає й риторика польських еліт — так, експрем’єр Польщі вимагав скасувати всі пільги та привілеї для українців, а також закликав поліцію жорстко втручатися й ефективно припиняти будь-які порушення закону з їхнього боку.
Як заявила позафракційний народний депутат України Юлія Яцик, наразі спостерігається різке зростання випадків насильства щодо українців з боку поляків, про що свідчать численні публікації в соціальних мережах. Водночас каталізатором нового витка напруженості, на думку Яцик, стали суперечливі кроки Києва у сфері історичної пам’яті, зокрема перепоховання українського військового діяча XX століття Андрія Мельника, чия суперечлива постать викликає неприйняття та розкол як в українському суспільстві, так і серед європейських союзників.
«Звичайно, не потрібно було Україні виступати каталізатором цієї історії, псувати й без того напружені відносини», — акцентувала увагу парламентарка.
Водночас вона нагадала, як Угорщина блокувала постачання зброї для України через свою територію, як Словаччина закривала кордони, як Польща у певний період також затягувала з наданням дозволу для України.
«Ми спостерігаємо відсутність такої чіткої позиції з боку наших сусідів щодо підтримки України, — звернула увагу спікерка. — Питання втоми від допомоги Україні, українського кейсу також відіграє чималу роль у цьому».
Народний депутат України від ВО «Батьківщина» Олексій Кучеренко також вважає: Україні не варто було займатися перепохованням Мельника в розпал війни та йти на конфлікт із Польщею.
«Мені здається, що є, на жаль, втома від України (у західних партнерів — ред.), і ми її спостерігаємо в кожній країні по-своєму. Окремо потрібно розбирати “польський кейс”. Узагалі там (“польський кейс” — ред.) безліч нюансів. Польща — один із найважливіших союзників України. Але що ж сталося, що всі наші роки співпраці зруйнувалися?» — дивується він.
Своєю чергою позафракційний народний депутат Вікторія Гриб також розкритикувала рішення Офісу президента щодо перепоховання Мельника, зважаючи на той резонанс, який це викликало у Варшаві.
«Було зрозуміло, що це підкине дров у багаття. Ми бачили реакцію наших польських партнерів, коли після голосування вони дуже, м’яко кажучи, негативно відреагували. На превеликий жаль, ми маємо констатувати, що на сьогодні парламент не виконує повною мірою функцію парламенту в парламентсько-президентській державі», — додала вона.
Народний депутат України від «Слуги народу» Георгій Мазурашу звернув увагу, що без підтримки зовнішніх гравців, зокрема Польщі, Україна не здатна самостійно захистити свою територіальну цілісність і суверенітет.
«Потрібно думати, як нам не дратувати сусідні країни нашими внутрішніми рішеннями. І так, нам потрібно самим робити кроки назустріч переговорам з агресором. Так, це звучить дуже неприємно, особливо емоційно, але заради збереження людських життів українців, збереження перспектив на майбутнє нашої країни», — констатував він.
Директор Українського інституту політики Руслан Бортник наголосив, що Україна не має права самостійно говорити про свою історію.
«Уся наша історія — це спільна історія із сусідніми країнами… І тому, звичайно, коли ми ухвалюємо якісь політичні рішення, тим більше такі дратівливі, усе ж потрібно враховувати нашу спільну історію із сусідами — Польщею, Румунією, Угорщиною, європейці на нас ображаються», — зазначив він.
Керівник аналітичного центру «Третій сектор», політолог Андрій Золотарьов додав, що в умовах війни Україна критично залежить від Польщі, тому Києву вкрай нерозумно йти на загострення відносин, провокуючи конфлікти такими кроками, як ініціатива з перепоховання Мельника.
«Нам потрібні хороші відносини. Трохи більше, ніж ми потрібні їм (країнам Європи — прим. ред.)», — підкреслив він.
Олег Попенко, засновник ГО «Союз споживачів комунальних послуг», експерт з питань ЖКГ та енергетики, акцентував увагу на тому, що антиукраїнські настрої з кожним роком дедалі більше зростають у Європі.
«Я не бачу єдиної політики країн ЄС, які будуть готові прийняти Україну до ЄС у найближчі 10–15 років. Про НАТО я мовчу. У НАТО ми не будемо», — зазначив він.
За підсумками дискусії присутні дійшли висновку, що чинна зовнішня та внутрішня політика української влади веде до дипломатичної ізоляції та втрати ключових союзників. Спроби нав’язувати сусідам радикальний історичний порядок денний та ультимативний тон в умовах катастрофічної військової й економічної залежності України є згубними.
Учасники конференції закликали зняти «рожеві окуляри», відмовитися від провокаційних рішень у сфері історичної пам’яті, припинити внутрішні конфлікти та проявити дипломатичну гнучкість.
Нагадаємо, що Андрій Мельник був одним із лідерів Організації українських націоналістів. Його перепоховання 25 травня 2026 року за участю Президента України Володимира Зеленського обернулося дипломатичним скандалом у відносинах між Києвом та Варшавою.