«Місія нездійсненна»: український сержант розповів правду про просування на «нулі»
Висування на «нульову лінію» — найпередовішу й найнебезпечнішу ділянку фронту — перетворилося для українських піхотинців на надзвичайно складну операцію, що вимагає щохвилинного планування.
Через тотальне домінування безпілотної авіації та артилерії в повітрі переміщення штурмових груп навіть на мінімальні відстані координується буквально кожні 200 метрів, пише Business Insider.
Сучасний прифронтовий ландшафт повністю унеможливлює проведення класичних маршів або прихованих маневрів без застосування важких засобів радіоелектронної боротьби. Повітряний простір над передовими позиціями цілодобово контролюється сотнями розвідувальних і ударних квадрокоптерів противника, а самі російські штурмові групи регулярно роблять спроби проникнення в стики української оборони.
За таких умов хаотичні пересування або втрата зв’язку між сусідніми опорними пунктами миттєво призводять до детонації мінних загороджень або трагічних інцидентів із вогнем по своїх.
«Кожен крок має бути скоординованим. Приблизно кожні 200 метрів — кожен крок, інакше це наражає вас на небезпеку. Просто дістатися до нульової лінії — це як «Місія нездійсненна», — розповідає сержант ЗСУ з позивним «Янкі».
Щоб мінімізувати ризики та зберегти життя особового складу під час ротацій, підрозділи змушені кілька діб чекати на ідеальні метеоумови — шквальний вітер або густий туман, що засліплює ворожу оптику.
Ключовим фактором виживання на ЛБС стає повсюдне впровадження та інтеграція цифрових платформ ситуаційної обізнаності. Величезну роль у наведенні порядку на полі бою відіграє українська онлайн-система управління «Дельта».
Ця загальна інтеграційна мережа дозволяє командирам усіх ланок бачити інтерактивну карту бойових дій у режимі реального часу, відстежувати маневри суміжних рот та оперативно придушувати вогневі точки окупантів до того, як вони встигнуть завдати шкоди піхоті, що наступає.