ЗСУ непомітно відкинули окупантів: контрнаступ, про який майже ніхто не знав
Український наступ на одній із ділянок фронту протягом кількох місяців розвивався практично в тиші. Поки російські війська намагалися заплутати ситуацію прапорами та відеороликами, Сили оборони поступово відвойовували позиції.
Відомий OSINT-експерт і військовий оглядач Клемен Молін пояснив, як розвивалася таємна українська наступальна операція, інформація про яку почала з’являтися лише через кілька місяців.
Перші контратаки Сил оборони розпочалися ще на початку лютого в районі Покровського. Тоді українські підрозділи почали зачищати населені пункти, куди раніше змогли проникнути росіяни. Вже за характером артилерійського вогню було помітно, що противника поступово відтісняють.
21 лютого стало зрозуміло, що російська артилерія опинилася значно далі від лінії фронту. Потім, 10 березня, з’явилося відео механізованого штурму населених пунктів, що знаходилися далеко за відомою на той момент лінією бойових дій.
Це стало другим етапом операції. Наприкінці березня українські десантно-штурмові підрозділи просунулися на північ, у напрямку Іванівки та Комара. У квітні та травні наступ тривав невеликими групами, повільно і практично без інформаційного супроводу.
Лише до середини червня ситуацію вдалося відтворити точніше завдяки супутниковим знімкам та даним із різних джерел. При цьому росіяни, за словами Моліна, намагалися заплутати інформаційний простір відеозаписами з установкою прапорів, приховуючи реальний стан справ.
Натомість українські підрозділи майже повністю дотримувалися інформаційної тиші. І в цьому, на думку експерта, був важливий сенс: активне обговорення операції у відкритих джерелах могло привернути увагу російського командування до проблемної ділянки.
Молін наголошує, що мова не йде про масштабний прорив. Однак окремим українським підрозділам вдалося чинити тиск одразу на п’ять російських армій і сповільнити російський наступ у напрямку Гуляйполя.
Головне, за його словами, ще попереду. Бої за Комар та Успенівку можуть стати наступним етапом, але інформація про те, що там відбувається, також може довго залишатися закритою.
Саме тому тишу на фронті не варто сприймати як затишшя. Іноді найважливіші зміни відбуваються задовго до того, як про них стає відомо.
Як повідомляв From-UA.org, у найближчі два місяці «завданням» окупантів буде максимально наблизитися до Краматорська.