Чому Кримський міст досі стоїть? У ГУР назвали причину
Кримський міст для Росії залишається символом захоплення півострова, проте з військової точки зору його значення вже помітно знизилося. У ГУР пояснили, чому Україна поки що не ставить його знищення головною метою.
Заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал-майор Вадим Скибицький на конференції YES Annual Meeting 2026 заявив, що російська армія більше не залежить від Кримського мосту так, як це було раніше, пише Kyiv Post.
«Сьогодні він дійсно не є настільки стратегічно важливим об’єктом для Російської Федерації», — сказав Скібицький.
За його словами, Україна вже вивела з ладу або порушила роботу значної частини логістичних маршрутів через окупований Крим. Тепер основні військові вантажі Росія перекидає через Ростовську область, після чого вони прямують сухопутним маршрутом через захоплені території на півдні України.
При цьому для Володимира Путіна міст, як і раніше, має величезне символічне значення. Скібіцький зазначив, що його можуть зберегти як своєрідне послання російським військовим, які перебувають у Криму.
«Можливо, це один із способів для російських окупантів повернутися додому», — пояснив заступник начальника ГУР.
Ще кілька років тому доля мосту викликала серйозні побоювання у західних країн. Там вважали, що його знищення може спровокувати нову хвилю російської ескалації, включаючи погрози застосування ядерної зброї. Зараз в українській розвідці вважають, що військове значення об’єкта знизилося, а головне питання полягає в іншому: чи наважиться Путін на ядерний удар у разі серйозної поразки Росії на полі бою.
Скибицький наголосив, що застосування Москвою ядерної зброї, навіть тактичної, матиме наслідки далеко за межами України і може змінити міжнародні розрахунки у сфері безпеки.
Водночас Росія посилює ракетно-дронову кампанію. За даними ГУР, у вересні російська оборонна промисловість планує виготовити щонайменше 100 балістичних ракет. Крім того, Москва використовує ракети північнокорейського виробництва.
Україна має намір реагувати одразу за кількома напрямками: отримувати більше ракет-перехоплювачів від партнерів, знищувати підприємства російського ВПК, вражати пускові установки та перекривати Росії доступ до іноземної електроніки та навігаційних систем.
«Ми абсолютно точно знаємо всі підприємства, заводи та компанії, які беруть участь у виробництві таких балістичних ракет на території Росії», — сказав Скібицький.
За його оцінками, Росія може розгорнути від 17 до 19 пускових установок балістичних ракет у Курській та Воронезькій областях. ГУР також відстежує співпрацю Москви з китайськими компаніями. При цьому багато підприємств, пов’язаних із цим виробництвом, розташовані на відстані понад 2 000 кілометрів від України.
Скибицький також розповів про проблеми Росії із закупівлею китайських реактивних двигунів для деяких безпілотників. За його словами, ситуація свідчить: тиск на російські ланцюги поставок здатний реально обмежувати можливості військової промисловості РФ.
From-UA.org повідомляв, що «Мадяр» звернувся до мешканців окупованого Криму з попередженням.