Мирний план Трампа може повторити вимоги Путіна, висунуті п’ять років тому, — The Telegraph
Володимир Путін ще в грудні 2021 року зажадав докорінно перебудувати систему європейської безпеки. Тепер, на тлі підготовки нової мирної угоди щодо України, ці вимоги знову опинилися в центрі уваги.
Оглядач The Telegraph Девід Блер звернув увагу на те, що заява спеціального посланця США Джареда Кушнера про необхідність враховувати ширшу архітектуру безпеки Європи нагадує давні плани Кремля.
Тоді російський диктатор представив проект договору, що складався з дев’яти статей. Одна з ключових ініціатив передбачала заборону НАТО розміщувати війська та озброєння в 16 державах, які приєдналися до Альянсу після 27 травня 1997 року. До їхнього числа входять Польща, Чехія та країни Балтії.
Фактично це позбавило б східноєвропейських членів НАТО можливості розраховувати на повноцінний військовий захист союзників. Адже якщо Альянс не може направити свої війська для захисту території одного з учасників, його колективні гарантії безпеки втрачають сенс.
При цьому Москва передбачила можливість винятків — наприклад, у разі загрози безпеці. Але для розміщення військ потрібна була згода всіх сторін, включаючи Росію. Виходило, що НАТО могло б надіслати підкріплення до Латвії у разі російського вторгнення лише з дозволу самого агресора.
Саме такий порядок Путін і має на увазі під новою архітектурою європейської безпеки, вважає Блер. На його думку, завдання Кремля — послабити НАТО, усунути перешкоди для російської експансії та здобути свободу дій щодо сусідніх держав.
У грудні 2021 року США та європейські країни відхилили російські вимоги. Через два місяці Путін розпочав повномасштабне вторгнення в Україну, продемонструвавши, яких цілей переслідує його прагнення змінити європейський порядок безпеки.
Тепер ситуація ускладнюється через позицію Дональда Трампа. На думку оглядача, немає впевненості, що американський президент готовий протистояти планам Кремля. Трамп уже говорить про майбутні тристоронні переговори між США, Росією та Україною в Абу-Дабі та про велику угоду, яка стосуватиметься не лише України.
Втім, можливості Вашингтона піти назустріч Москві обмежені. Навіть якщо американські війська покинуть східноєвропейські країни НАТО, там залишаться контингенти інших союзників. Зокрема, в Естонії розміщено 1000 британських військовослужбовців, у Латвії — 2000 канадських, а в Литві — 2000 німецьких. Крім того, військові інших країн Альянсу перебувають у сусідніх державах.
Існують також законодавчі обмеження щодо самого Трампа. Закон США про асигнування на національну оборону на 2025 рік передбачає, що чисельність американського військового контингенту в Європі не може бути меншою за 76 тисяч осіб.
Отже, президент США не може самостійно виконати одну з головних вимог Путіна — повністю вивести американські війська з Європи. Він також не здатний змусити інші країни НАТО відмовитися від захисту союзників, відкликавши їхні військові підрозділи.
Ще одна заява Кушнера також суперечить російським вимогам. Американський спеціальний посланник запевнив, що нові домовленості не нададуть жодній країні права накладати вето на суверенні рішення іншої держави. Тим часом саме таку можливість Москва намагалася закріпити у своєму проєкті 2021 року.
Блер наголошує: Європа знає, чого прагне Путін, оскільки його вимоги вже давно оприлюднені. Вона також має можливості протистояти спробам Москви та Вашингтона домовитися за її спиною.
Тому, на думку оглядача, європейські держави не можуть відмовлятися від власного впливу на переговори. Жодна двостороння угода між США та Росією не зможе забезпечити нову систему безпеки без згоди самої Європи.
Як повідомляв From-UA.org, зять Трампа планує відродити Раду «Росія-НАТО» для післявоєнної Європи.