У Києві обговорили суперечності між Зеленським і Трампом та закликали до дипломатичного врегулювання конфлікту
У Києві відбулася конференція за участю народних депутатів і громадських діячів, під час якої обговорювали розбіжності між президентом Володимиром Зеленським та американським лідером Дональдом Трампом, перспективи припинення бойових дій і відповідальність української влади за те, що відбувається в країні.
У центрі дискусії опинилося принципове питання: чому дипломатичні зусилля не приводять до завершення війни, хто визначає умови можливого миру та які інтереси стоять за рішеннями, від яких щодня залежать людські життя і доля української держави?
Народний депутат від ВО «Батьківщина» Сергій Соболєв звернув увагу на принципові розбіжності в підходах двох президентів. На його думку, Трамп прагне домогтися припинення війни шляхом переговорів, тоді як Зеленський зосереджений передусім на збереженні територій і не розглядає мирну угоду як досяжний варіант за нинішніх умов.
«Мета Трампа одна: закінчити війну будь-яким способом. І ця мета відрізняє Трампа від Зеленського. У нашого президента ключова мета — максимальне збереження територій», — заявив Соболєв.
Його колега по фракції ВО «Батьківщина» Олексій Кучеренко додав, що для американського президента укладення угоди має і самостійну політичну цінність: Трамп зацікавлений у результаті, який зможе представити американському суспільству як власний зовнішньополітичний успіх.
Однак за політичними розрахунками двох лідерів, на його думку, стоїть значно серйозніша проблема — продовження бойових дій, нові втрати серед військовослужбовців і мирного населення, зруйнована інфраструктура та зростання залежності України від зовнішньої фінансової й військової підтримки.
Своєю чергою, позафракційний народний депутат Вікторія Гриб виступила за якнайшвидше дипломатичне врегулювання, наголосивши, що збереження незалежної України має залишатися головним пріоритетом, а пошук компромісів — необхідною частиною переговорного процесу.
Окремою темою конференції стала участь європейських держав у війні.
Так, позафракційний народний депутат Юлія Яцик заявила, що європейські країни фактично використовують Україну як захисний бар’єр, водночас зміцнюючи власну обороноздатність і надаючи Києву військову підтримку.
«Фактично Європа використовує Україну як власний щит. З одного боку, посилюючи власну військову міць, з іншого — виснажуючи ворога-агресора коштом України, українських військових», — зазначила парламентар.
Під час конференції учасники неодноразово зверталися до теми корупції в Україні та можливої зацікавленості окремих представників еліт у збереженні воєнного стану.
Як наголосив Олексій Кучеренко, в Україні не просто заробляють на військових потребах, а й привласнюють бюджетні кошти.
«Сьогодні, коли ми бачимо на вулицях чергові Bentley, Ferrari, Porsche… зрозуміло, що все це — безконтрольне освоєння цих шалених бюджетних коштів», — зазначив він.
Політолог Володимир Цибулько розкритикував кадрову політику в оборонній сфері та заявив, що корупція всередині державних структур безпосередньо впливає на здатність країни захищатися і зберігати життя громадян.
Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик зазначив, що в умовах війни завжди можуть з’являтися групи, для яких конфлікт стає джерелом надприбутків, а досягнення миру — загрозою усталеним фінансовим інтересам.
Військовий експерт Олег Старіков пояснив, що війна має дві складові: політичну та військову. Основна мета — вийти з війни на кращих позиціях, ніж ті, що були до її початку.
«США розглядають війну як бізнес і є одними з головних бенефіціарів тих можливостей, які вона створює. Їхня мета зрозуміла — отримати прибуток, вирішити політичні питання, а також переформатувати все, що пов’язане з фінансовими потоками, вуглеводнями тощо. А наше керівництво замість політичної мети поставило військову — вихід на кордони 1991 року. А це завдання військових».
Під час конференції в Києві спікери окреслили одразу кілька суперечностей, які визначають нинішню політичну ситуацію в Україні: небажання Зеленського йти на переговори з Росією на нинішніх умовах, попри зусилля Трампа; зростання ролі Європи; корупційні скандали та відсутність загальноприйнятого розуміння умов завершення війни.
Спікери наголосили, що відповідальність влади має вимірюватися не лише заявами про перемогу та збереження територій, а й конкретними результатами: захистом громадян, прозорістю державних витрат, ефективністю оборони та реальними кроками до забезпечення довгострокового миру.