Юрий Ехануров подставляет Президента

...полномочия, подставляет Президента Украины склоняя его к невыполнению статьи 94 Конституции Украины.

Скандал развернулся вокруг принятого Верховной Радой Украины Закона Украины „О внесении изменений в „закон Украины „О закупке товаров, работ и услуг за государственные средства” и других законодательных актов Украины” от 15 декабря 2006 года № 3205-IV (регистрационный № 8015). Известно, что 21 февраля Верховная Рада Украины в количестве 314 голосов народных депутатов Украины, представителей практически со всех депутатских групп и фракций, преодолела вето Президента Украины на этот Закон. После чего Закон был подан на подпись Президенту Украины.

Согласно статье 94 Конституции Украины Президент Украины на протяжении десяти дней обязан подписать этот Закон и официально его сделать достоянием гласности.

Однако, 3 марта 2006 года И.О. Премьер-министра Украины Юрий Ехануров по инициативе И.О. министра экономики Арсения Яценюка, направляет к Президенту Украины письмо № 1849/0/ 2-06 (спасибо честным работникам Секретариата Президента Украины, которые ознакомили нас с письмом), в котором жалобно просит Президента Украины не выполнять Конституцию Украины и не подписывать Закон.

С целью повлиять на спикера парламента, Юрий Ехануров таким же письмом обращается к нему с неконституционной просьбой не подписывать только что принятый Закон.

И.О. министра экономики А.Яценюк и И.О. Премьер-министра Украины Ю.Ехануров должны собрать под выборы в ВРУ, которых осталось ждать не так долго, определенную сумму средств. Тем не менее, если Президент Украины подпишет Закон Украины „О внесении изменений в „закон Украины „О закупке товаров, работ и услуг за государственные средства” и других законодательных актов Украины”, им этого не удастся сделать, так как Закон ломает существующие коррупционные схемы отмывания бюджетных средств.

Кроме того, Закон предусматривает внедрение ряда мер по обеспечению условий защиты отечественного рынка и поддержки отечественного сельхозпроизводителя, который абсолютно не согласовывается с общими планами членов правительства и представителей иностранных транснациональных корпораций, чьи интересы лоббируются в стенах Кабинета Министров Украины. Поэтому члены правительства обратились к использованию знаменитейшего административного ресурса, чтобы неконституционным путем блокировать подписание Закона Президентом Украины.

А теперь последнее слово остается за Президентом Украины. И лишь время покажет действительно ли Президент Украины является гарантом Конституции.












Шановний Вікторе Андрійовичу!

Звертаюся до Вас у зв’язку з тривожною ситуацією, що склалася у сфері державних закупівель, пов’язаною насамперед з внесенням тричі за минулий рік (двічі - після застосування права вето Президента України) змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", ініційованих деякими народними депутатами України.

Останні зміни внесено 15 грудня 2005 p., коли Верховна Рада України прийняла у другому читанні Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та інших законодавчих актів" (реєстраційний номер 8015), поданий народним депутатом України Осикою С.Г.

Зазначений Закон суттєво відрізняється від схваленого у першому читанні законопроекту і міститьнеприйнятні та не узгоджені належним чином положення насамперед, щодо запровадження норм Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти"на всі підприємства — суб’єкти господарювання державної форми власності (близько 4000) без урахування особливостей їх функціонування, що суперечить законодавству ЄС та економічним інтересам держави, а також розосереджує виконання функцій щодо державного регулювання сфери державних закупівель між Антимонопольним комітетом, Мінагрополітики, Рахунковою палатою, Тендерною палатою, Державним казначейством, Держкомстатом та ГоловКРУ.

При розгляді законопроекту не враховано висновок Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України, згідно з яким переважна більшість його положень суперечить Конституції та законам України.

Крім того, зазначений Закон одержав негативну оцінку не тільки фахівців міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, СБУ, але і міжнародних організацій, зокрема Світового банку (копії листів СБУ та Світового банку додаються).

Оскільки переважна більшість положень законопроекту суперечить Конституції та законам України, Президент України застосував до нього право вето.

Верховна Рада України 21 лютого 2006 р. подолала вето Президента України без урахування зауважень і пропозицій Президента України, а також негативних висновків Головною юридичного управління та Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, яке пропонувало прийняти зазначений Закон в новій редакції з урахуванням пропозицій Президента України. Крім того, не була взята до уваги позиція Уряду, зокрема Міністра економіки, який за два тижні до подолання вето надіслав листи до кожної фракції та комітету Верховної Ради України, докладно описавши існуючу ситуацію.

Основні негативні наслідки прийняття Закону полягають у нижче викладеному.

Зміни до статті 3, доповнення Закону новими статтями 31, 32 і 33 передбачають встановлення контролю над системою державних закупівель Верховною Радою України, Антимонопольним комітетом, Державною контрольно-ревізійною службою, Державним казначейством, Міністерством аграрної політики, Держкомстатом, Спеціальною контрольною комісією з питань державних закупівель при Рахунковій палаті та Тендерною палатою як спілкою громадських організацій, що суперечить нормам Конституції України щодо поділу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову (стаття 6 Конституції України) стосовно визначення Верховної Ради України єдиним органом законодавчої влади (стаття 75 Конституції України), віднесення до відання комітетів законопроектної роботи (стаття 39 Конституції України) та надання повноважень на здійснення контролю за використанням коштів державного бюджету від імені Верховної Ради України Рахунковій палаті (стаття 98).

Змінами передбачається поширення норм Закону на всі підприємства — суб’єкти господарювання державної форми власності без урахування особливостей їх функціонування, що суперечить законодавству ЄС, оскільки несвоєчасність здійснення закупівель необхідних товарів (робіт, послуг), пов’язана із складністю та тривалістю проведення процедур закупівлі (повністю за процедурами, визначеними у Законі), може призвести до зриву виробничого процесу, зниження прибутковості підприємств та, як наслідок, до інфляційних процесів, погіршення макроекономічних показників економіки, зменшення податкових надходжень.

Закон передбачає ускладнення режиму оприлюднення інформації про державні закупівлі та розміщання її на комерційних засадах у спеціальних системах мережі Інтернет, що призведе до невиправданих і додаткових витрат замовників—розпорядників державних коштів (у країнах ЄС така інформація розміщується безоплатно на офіційних веб-сайтах).

Спеціальні системи повинні відповідати певним вимогам, у зв’язку з чим буде обмежене коло таких систем. Обов’язковість застосування обмеженої кількості інформаційних систем в мережі Інтернет при здійсненні процедур державної закупівлі в редакції Закону фактично спричиняє монополізацію цієї сфери, збільшення витрат розпорядників державних коштів та учасників торгів при проведенні державних закупівель та значно ускладнює їхздійснення. Не підтверджується тим, що на сьогодні лише один суб’єкт господарювання подав заявку для включення його комерційної системи до спеціального переліку, передбаченого Законом.

За підрахунками, зробленими на підставі відповідної державної статистичної звітності, інформації розпорядників державних коштів та розцінок за розміщення інформації на зазначеному комерційному сайті (від 300 до 800 гривень залежно від обраної процедури), тільки в Ш-V кварталах 2005 р. розпорядники державник коштів витратили близько 80 млн. гривень. Одночасно плата стягуються також з учасників торгів. Разом з тим, як стверджує СБУ, сьогодні не існує інформаційної системи, що повністю відповідала б вимогам Закону.

Крім того, із статті 8 та тексту Закону виключаються слова "бюлетень "Вісник державних закупівель", що призведе, до фактичної ліквідації загальновідомого (бюлетень заснований у 1998 році), у тому числі за межами України, офіційного державного видання у сфері державних закупівель, оголошення бюджетних установ у якому публікуються безоплатно.

Зміни, внесені до статей 23, 25 та 27 Закону, призведуть до обов’язкового надання учасниками процедур закупівель тендерного забезпечення та забезпечення виконання договору про закупівлю, що зумовить значне скорочення конкуренції, а в окремих випадках - фактично унеможливить проведення конкурентної процедури закупівлі, оскільки при закупівлі товарів чи послуг, особливо незначної вартості, учасники часто відмовляються брати участь у торгах саме через вимогу оформлення тендерного забезпечення, яка відволікає з їх господарського обороту фінансові ресурси.

З урахуванням наведеного слід означити, що набрання чинності Законом з останніми змінами не тільки створить черговий прецедент ігнорування законом норм Конституції України, але й призведе до дестабілізації національної системи державних закупівель, діяльності державних організацій і суб’єктів господарювання, а також зумовив негативне ставлення міжнародних партнерів України у відносинах з ЄС, у межах формування Єдиного економічного простору та переговорів щодо вступу України до СОТ.

Крім того, відслідковується тенденція, яка особливо виявилася в минулому році, до тотальної комерціалізації процесу державних закупівель в інтересах організованої бізнес-групи, яка залучає адміністративний ресурс окремих народних депутатів України. Така комерціалізація не відповідає міжнародним принципам щодо державних закупівель та призводить до використання Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг державні кошти" як засобу для задоволення комерційних інтересів та посилення впливу на ринок державних закупівель обмеженої групи осіб.

Для розв’язання зазначеної проблеми на законодавчому рівні та забезпечення подальшого розвитку системи державних закупівель в інтересах суспільства Кабінетом Міністрів передано 9 грудня 2005 р. на розгляд Верховної Ради відповідний законопроект (реєстраційний номер 7239-2).

З метою недопущення руйнування системи державних закупівель та запобігання виникненню кризи у цій сфері просимо Вас, шановний Вікторе Андрійовичу, не підписувати Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” та інших законодавчих актів” (реєстраційний номер 8015).


З повагою

Прем’єр-міністр України