Провал Судової реформи: 100 днів Верховного Суду – свято зі сльозами на очах

Верховний Суд України святкує першу урочисту дату – 100 днів від початку роботи після свого кардинального оновлення. Але свято це – зі сльозами на очах. Реформа ВСУ була найбажанішою серед усіх, які декларувала влада. Та вже очевидно – вона вже стала її найбільшим провалом.

15 грудня 2017 року – дата унікальна. Збулась давня мрія українців. Одночасно припинили роботу Верховний Суд, Вищий адміністративний Суд, Вищий господарський Суд і Вищий спеціалізований Суд із розгляду цивільних і кримінальних справ. Та святе місце пустим не буває.

«Емоції переповнюють. What a great day. Ми сьогодні запускаємо роботу нового Верховної Суду», - так піднесено прокоментував початок роботи Суду Президент Петро Порошенко.

А от у фахівців та експертів - менше підстав для ентузіазму та більше скепсису. Ще до запуску реформованої Феміди вони застерігали – до суду «пролізли» старі кадри.

«Майже 80% складу «нового» суду — це старі судді. Доброчесність більшості їх, щонайменше, під великим сумнівом, а 27 новопризначених суддів однозначно не відповідають критеріям доброчесності. Очільниками Верховного Суду стали майже виключно старі суддівські боси», - пише Михайло Жернаков, представник Ради Реанімаційного пакету реформ.

Справа часу, коли «старі нові» судді взялись б за улюблене, застерігали фахівці. Довго чекати не довелось.

«Не попрацювавши і 3 місяці, Верховний Суд уже встиг «відзначитися» кількома гучними справами — відмовився переглядати законність виділення цілого острова площею 3,2 га Юлії Льовочкіній, почав поновлювати суддів Майдану, з величезними труднощами звільнених Верховною Радою в останній день її конституційних повноважень, ухвалив 4 різних процесуальних рішення за ідентичними заявами, притому що сам покликаний утверджувати єдність судової практики», - продовжує Жернаков.

Як підтвердження слів Жернакова, розгляд справи і рішення Верховного Суду щодо ТОВ «Вагра». Суддівська колегія у складі суддів Кушніра І.В., Краснова Є.В. та Мачульського Г.М. не лише винесла спірне рішення, а й взагалі підробила Закон України, порушила Конституцію, закрила очі на конфлікт інтересів.

Довідка: ТОВ «Вагра» ще в середині 2000-х придбало будівлю магазину. Згодом компанія взяла в оренду землю навколо будівлі (рішення підтримала Київрада). Товариство розробили документацію для будівництва житлового будинку. Всі документи пройшли перевірку в Київраді. Але прокуратура оскаржила виділення товариству землі в оренду. Суд першої інстанції прокуратура виграла, апеляція та касація підтвердила законність виділення землі ТОВ «ВАГРА». Прокуратура звернулась до Верховного Суду і той несподівано задовольнив позов прокуратури. Суд позбавив товариство орендованої землі, і фактично доступу до приватної власності.

Ось цитата з суддівського рішення щодо цієї справи. Фактично аргументація суддів, чому оренда ділянки була незаконною. «Таким чином, вищевказані норми ч.2 ст.134 Земельного кодексу у відповідній редакції передбачали, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, проте, не передбачали такого виключення для земельних ділянок під звичайне будівництво житлових будинків». Цитата нібито з закону, але виділеного шматка в статті, яку свого часу затверджували депутати парламенту – НЕ МАЄ. Суддівська колегія брутально додала це речення, аби хоч якось аргументувати свою позицію. Така собі «Верховна рада в мантіях».

«Очевидно, суддя вигадує норми закону, не деталізуючи те, що написано в законодавстві, прокоментував рішення Верховного суду партнер адвокатської компанії «Шмаров та партнери» Євген Шмаров. - Таке рішення абсолютно непрофесійне. Мені важко уявити суддю, який працює у Верховному Суді і ухвалює такі рішення. Як він вершив правосуддя, перебуваючи на більш низьких рівнях в Україні навіть страшно уявити. І як його обирали я теж не розумію».

Причина, чому ж судді пішли на таку підробку, невідома, каже Шмаров. Може дійсно до Верховного Суду потрапили непрофесійні, малокваліфіковані судді? До слова, кожен третій кандидат до нового Верховного Суду не впорався з практичним завданням, під час якого їм потрібно було підготувати проект судового рішення. І багато з цих кандидатів таки потрапили до списку переможців конкурсу.

А може справа в іншому. Ігор Кушнір – головуючий суддя у справі за позовом прокуратури до ТОВ «Вагра» - тривалий час і сам працював у прокуратурі Чернігівської області.

Далі більше – його дружина – чинний прокурор прокуратури Чернігівської області. Як може суддя – колишній прокурор, чоловік чинного прокурора, розглядати позов прокуратури? Конфлікт інтересів? Ні не чули.

«Абсолютно очевидний конфлікт інтересів, оскільки людина сама працювала в прокуратурі і члени його сім'ї, найближчий родич, працює в прокуратурі, прокуратура представляє інтереси свої, звертає скарги до суду. Я б почав з того, що це ще спадок старих радянських часів - це раз. По-друге, дійсно існує конфлікт інтересів, коли суддя Верховного Суду України є у відносинах з однією з сторін в процесі. Це не допускається», - зазначив Шмаров.

Ігор Кушнір у Верховному Суді вже як довірена особа прокуратури, жартують юристи. Бо саме до нього потрапляють більшість справ, де одна зі сторін процесу – саме прокуратура. Ось лише кілька прикладів розглядів судді Кушніра:

«У цей проект вкладено великі гроші, великі сили, великі кошти. Людина вже багато років судиться і сподівається на справедливість. Коли справедливість була ось уже практично знайдена, раптом знайшовся суддя, який придумав норму закону і поклав її в рішення, позбавивши людину права користуватися землею, яка знаходиться під її будинком. Фактично, як в якомусь блокбастері, можна підняти будинок на кульках і полетіти, тому що рішення суду забороняє компанії «ВАГРА» користуватися нерухомістю, яка знаходиться на цій землі. Просто нонсенс», - нарікає Шмаров.

Єдиний шанс добитись справедливості для ТОВ «ВАГРА» - звернутись до Європейського Суду з прав людини. Зараз ЄСПЛ просто завалений позовами українців. А це реальний індикатор недовіри до українських судів.

«Відомо давно, що є величезна кількість справ з України до ЄСПЛ і лежить там на розгляді. Це ще раз доводить відсутність правової системи в Україні, правового захисту в Україні. Коли людина не знаходить правду у себе на батьківщині і змушена звертатися до зарубіжних інституцій правосуддя для того, щоб здобути правду. Це жахливо», нарікає Шмаров.

Наостанок, судова система лишається непередбачуваною. Фактично від суддів можна очікувати будь-чого, і це лякає, каже Шмаров. А ще: реформа жодним чином не торкнулась питання відповідальності Феміди. Люди в мантіях залишаються безкарними. Відтак, можуть ухвалювати найбезглуздіші рішення, підроблюючи закони та норми.

Найголовніший провал реформи – Верховний Суд аж ніяк не оновився. Туди потрапили старі судді – і не за професійними ознаками. А за критеріями політичної доцільності, принципами особистої відданості, наголошують фахівці.