Травневі свята в Україні: чи будуть додаткові вихідні?

У травні в Україні відзначають кілька важливих свят. Зокрема, 1 травня — День праці, а 5 травня — Великдень. Однак цього року через війну додаткових вихідних не передбачено.

За законом мирного часу у випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. Тобто вихідним був би понеділок, 6 травня.

Крім того, у середу, 8 квітня, - День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років.

Кабінет міністрів був би зобов’язаний перенести робочий день з вівторка, 7 травня, на суботу. Таким чином, в Україні було б п’ять вихідних днів поспіль - з суботи, 4 травня, до середи, 8 травня.

Нагадаємо, 5 квітня у Харкові, на Великдень, вхід на міські кладовища, а також меморіальні комплекси, які підпорядковуються комунальному підприємству (КП) "Ритуал", буде закритий.

Нагадаємо, 1 вересня 2023 року християни східного обряду перейшли на новий календар. Зміни, що сталися призвели до того, що фіксовані календарні свята тепер збігаються зі святами християн західного обряду. Однак, перехід Православної Церкви України та Української Греко-Католицької Церкви на новий календар не вплинув на дату святкування Великодня, оскільки православні визначають його дату інакше, ніж католики.

Отже, у 2024 році православні християни в Україні відзначатимуть Великдень 5 травня, тоді як католики святкували його 31 березня. Це означає, що між датами святкування є понадмісячна різниця.

Як святкують Великдень православні

Згідно із християнською традицією віряни напередодні Світлого Воскресіння посвячують великодні кошики. Святкові богослужіння починаються в переддень, у Велику суботу.

Що потрібно покласти до кошика та що можна освячувати?

Паску. Вона є символом Воскресіння, хлібом вічного життя. Недарма апостол Павло в посланні до коринфян, глава 5 зазначав, що Паска – це Христос, принесений у жертву.

Яйця, писанки, крашанки – обов'язковий атрибут та символ Паски, символ нового життя та воскресіння.

Сир і масло, молочні продукти. Так само як немовля хоче маминого молока, так і людина Божої благодаті. Масло та сир символізують жертвенність Ісуса.

М'ясні продукти, шинка, ковбаса, їх освячення сягає коренями до старозавітної Паски, коли споживали жертовне ягня. Недаремно Ісуса називають ще Агнцем Божим.

Хрін – це коріння віри у Воскресіння Ісуса Христа.

Сіль у Біблії сіль символізує спосіб зв’язку між Богом та його народом. Недаремно під час нагірної проповіді Ісус називає учнів “сіллю землі”. Крім того, сіль – символ достатку.

Вино "Кагор" – єдиний алкоголь, що дозволено освячувати.

Що не можна класти до кошика та освячувати в церкві?

Заборонено освячувати матеріальні цінності, як-то, гроші, коштовні прикраси, ключі.

Не освячують і кров’янку, тобто, ковбасу з кров’ю.

Окрім "Кагору", не можна освячувати алкогольні напої.

Існує думка, що освячені продукти потрібно розрізати посвяченим ножем.

Ніж у жодному разі не можна освячувати.

Раніше повідомлялося, що від початку повномасштабної війни майже 600 релігійних установ приєдналися до Православної Церкви України (ПЦУ). Проте в Україні фунціонює понад 8 тисяч церков УПЦ.

Слід зазначити, що в УПЦ вже не моляться за патріарха Кирила та запевняють, що не хочуть навіть згадувати про московський патріархат. УПЦ багато робить для українських захисників, зокрема регулярно відправляє на фронт якусь допомогу. УПЦ моляться за перемогу та незалежність України та згадують у молитвах митрополита Онуфрія.

До 24 лютого 2022 року в УПЦ була традиція, яка залишалася з радянських часів – у молитвах священники згадували російського патріарха Кирила. Але після повномасштабного вторгнення РФ у всій УПЦ це більше не відбувається.