Олег Жданов. Як досягти сталого припинення вогню в Україні
Нещодавно відбулася телефонна розмова між Володимиром Зеленським і Дональдом Трампом. Це обговорення стало продовженням попередніх переговорів Трампа з Путіним щодо узгодження позицій обох сторін з питання припинення вогню. Україна прийняла умови 30-денного перемир’я, тоді як Росія зобов’язалася лише не завдавати ударів по енергетичній інфраструктурі.
Питання припинення вогню From-UA попросив прокоментувати військового експерта Олега Жданова:
- Як досягти сталого припинення вогню? Це питання часто обговорюється, проте обидві сторони продовжують бойові дії. Як реалізувати це на практиці? Багато розмов, але немає ні конкретних механізмів, ні реальних кроків для їх впровадження.
- Ну чому? Міжнародні механізми існують, просто для створення такого механізму потрібна третя сторона. Незацікавлена сторона, яка спочатку розставить своїх спостерігачів з обох сторін і буде ще гарантувати виконання обома сторонами зобов'язань. Плюс повинен бути розроблений механізм покарання за порушення. І от при розстановці цих спостерігачів у встановлений час віддається наказ про припинення вогню і початок розведення військ.
Ми це все проходили в 2014 році, тільки тоді ОБСЄ виявилось проросійською організацією. Вони привезли інспекторів ОБСЄ, але це були в основному відставні силовики РФ. Ми тоді їх називали, пам'ятаєте, “німі, глухі і сліпі”.
Навіть поза межами ООН може бути варіант створення коаліції “зацікавлених держав”, і оця коаліція може нам гарантувати виконання, стати оцією третю стороною, яка буде спостерігати і контролювати.
Але саме головне - це досягнути згоди обох протиборствуючих сторін. Якщо немає бажання, то ви ж розумієте, що нічого не буде.
Чому я згадую 2014 рік? Тому що тоді ми застосовували всі заходи для того, щоб зупинити вогонь. Навіть, я пам'ятаю, скотчем обмотували цев'є на автоматах наших бійців, тому що після вистрілу цей скотч просто розривало, і таким чином контролювали наших хлопців.
Але ж ми знаємо, що робила РФ, які втрати ми несли, особливо в перші роки початку перемир'я. Це вже на 8 році було близько 500 вбитих за рік.
- А якщо згадати період, коли Зеленський щойно став президентом і діяло відносно стале перемир’я, так званий "тихий режим", чи варто використовувати ті напрацювання зараз? Чи вони втратили актуальність у умовах повномасштабного вторгнення?
- Те, що було у 2019 році за обрання президентом Зеленського, то про цей період я вам і розказав.
Він тоді оголосив лозунг, що “треба просто припинити стріляти”, і ми навіть почали тоді відводити війська. Чим закінчився розвід військ в Золотому? Тим, що росіяни зайшли в Золоте і окупували його. От і все.
Пам'ятаєте кричущий випадок з сержантом Журавлем? Який був поранений і помирав декілька діб, втрачаючи кров, а ми не могли його витягнути, бо росіяни відкривали вогонь. І це було перемир'я.
І ще зверніть увагу, що лінія фронту тоді була десь 500 км, а сьогодні аж в 4 рази більше.
- Наскільки взагалі реально припинити вогонь?
- Це дуже складна процедура, її треба готувати не один місяць, тому що повинен бути розроблений механізм санкцій за порушення. Повинен бути зроблений план розміщення спостережної місії. Повинні бути створені плани віддання наказів поступового припинення вогню по ділянках фронту, і потім розведення військ. І це все повинно працювати як часовий механізм. Якщо буде десь збій, то все може повалитися. Хтось відкриє вогонь, хтось вистрелить з одного боку в інший — і все це полетить шкереберть.