Олег Постернак. Чи варто очікувати масового повернення українців на окуповані території?
Проблема повернення українських громадян на тимчасово окуповані території останнім часом набула особливої гостроти та викликала жваві дискусії в інформаційному просторі. Через труднощі з пошуком житла, недостатню соціальну підтримку та скорочення виплат для внутрішньо переміщених осіб (ВПО), частина людей змушена розглядати варіант повернення додому, незважаючи на небезпеку та окупаційний режим. Петро Андрющенко, голова Центру вивчення окупації, нещодавно озвучив тривожні прогнози щодо можливого масового відтоку десятків тисяч українців назад у захоплені ворогом міста. Ця ситуація піднімає не лише питання виживання людей, а й глибинні соціальні та етичні проблеми, що стосуються єдності нації. Такий сценарій може стати серйозним викликом для державної політики реінтеграції та суспільного сприйняття тих, хто обрав шлях повернення.
Інтернет-видання From-UA попросило прокоментувати дану інформацію політтехнолога, кандидата історичних наук Олега Постернака, поставивши питання про реальність таких прогнозів та можливу реакцію українського суспільства на ці процеси.
— З огляду на той обсяг знань, який я маю, я б не сказав, що після окупації Криму чи територій східного Донбасу у 2014-2015 роках величезна маса людей, яка свого часу виїхала, масово туди повернулася. Я б не стверджував так категорично. Звісно, певний відсоток українців розглядає таку можливість, оскільки там залишилися батьки, родичі, майно, бізнес чи певні ресурси. Тому якась частина людей, зрозуміло, пов'язує це певним чином із тимчасовим поверненням задля налагодження побутових і фінансових справ.
Але стратегічно в цьому плані демократична Україна та Європа є набагато більш привабливими, ніж окуповані Росією території з їхньою автократією, неадекватними правилами та домінуванням військової машини. Ви ж розумієте, що армію звідти не виведуть: навіть якщо війна припиниться, вона продовжуватиме знаходитись і в Бердянську, і в Мелітополі, і в Маріуполі. Ці бандформування так званих «ДНР/ЛНР» будуть розмножені, і те саме відбуватиметься на інших окупованих територіях. Тобто грабунок, вилучення майна, вбивства тощо — це все реальність, яка зовсім не є привабливою для людського життя.
Ця реальність не є тим фактором, який буде надихати та мотивувати людей повертатися на свою малу батьківщину в рідні краї. Я в цьому абсолютно не впевнений. Багато хто виїхав ще у 2014 році з Донбасу, оселився на Київщині, наприклад, у Бучі, і розпочав там свій бізнес. Повернення не обов'язково є єдиною можливою альтернативою, тим паче, коли відкриваються можливості для того, щоб поїхати до Європи.
— Якщо люди туди повертаються, то вони вже є зрадниками для суспільства? Чи це зараз нормально сприймається?
— Ні, це не сприймається нормально. Втома від війни та певна лінія розколу й роз'єднаності суттєво впливають на розуміння українцями один одного. На жаль, наше суспільство наразі мозаїчне, воно в цьому плані дуже травмоване війною. Тому очевидно, що ексцеси та нерозуміння ще тривалий час будуть переслідувати українців.