Віталій Бала. Європа готується до війни — цифри говорять самі за себе

Останнім часом у військово-політичному керівництві НАТО дедалі частіше лунають тривожні попередження щодо довгострокових агресивних намірів Кремля. Голова військового комітету Альянсу Джузеппе Драгоне заявив, що Росія залишається загрозою номер один і прагнутиме повернути під свій контроль території, якими вона володіла до розпаду СРСР, зокрема країни Балтії.

Інтернет-видання From-UA попросило прокоментувати цю інформацію політтехнолога, директора Агентства моделювання ситуацій Віталія Балу, наше запитання стосувалося того, що, на його думку, насправді входить у плани Путіна:

— Що стосується планів Путіна, то для того, щоб про них говорити, треба їх знати. Насправді я їх не знаю, тобто ми можемо з вами тільки гіпотетично щось уявляти чи просто фантазувати, як багато людей, на жаль, у так званому експертному середовищі і роблять. Стосовно заяв голови військового комітету НАТО, ну, можливо, у нього є певні дані розвідки щодо цих планів, і він робить відповідні заяви, спираючись на них.

З моєї точки зору, такі заяви мають превентивний характер. Вони потрібні для того, щоб чітко пояснювати не тільки європейським лідерам і країнам-членам НАТО, що саме треба робити і чому необхідно збільшувати витрати на оборону та модернізувати свої армії, а й громадянам цих країн. Важливо, щоб суспільство також усвідомило, чому прийматимуться ті чи інші складні рішення. Буквально вчора був оприлюднений щорічний звіт Стокгольмського міжнародного інституту проблем миру (SIPRI), де зазначено, що цього року військові витрати у світі дуже зросли. Зараз вони складають практично 2,9 трлн доларів, і це відбулося перш за все завдяки Європі. Хоча Штати залишаються на першому місці, у Європи витрати зросли на 14%, і це якраз безпосередньо пов'язано із загрозою з боку Росії. Тому заява Джузеппе Драгоне, як на мене, переслідує саме цю мету.

— НАТО робить гучні заяви, а чи готове воно реально заступитися за країни, які має захищати? Чи коли дійде до справи, Альянс скаже: «Вибачте, у нас немає сил»? Яка позиція НАТО на сьогоднішній день щодо захисту себе та країн у блоці?

— Перший важливий крок — це розміщення там своїх військовослужбовців. Наприклад, німецька бронетанкова бригада вже перебуває у Прибалтиці. Не буду зараз точно стверджувати, у Латвії чи Литві вона буде розквартирована, але факт у тому, що вони збільшують свою присутність. Більш того, країни Балтії не мають власних значних сил швидкого реагування, тому це забезпечують інші члени НАТО: повітряне патрулювання здійснюють Польща, Італія та інші союзники, які мають необхідні ресурси.

Тому в ситуації, коли виникає питання «а якщо нападе, то чи будуть вони захищати», знову ж таки, так не можна, з моєї точки зору, ставити питання. Адже всі також були переконані, що Київ візьмуть за три дні. Але у нас хоч був, безумовно, певний бойовий досвід. Ну і все-таки розмір країни та кількість населення в Україні неспівставні з країнами Балтії, якщо їх порівнювати. В арміях Європи дійсно є проблеми, і в країнах НАТО це розуміють, особливо в Німеччині.

— Нещодавно була новина, що молоді німці не надто хочуть йти на навчання до армії. Як це впливає на загальну готовність?

— Ну, це ж абсолютно нормально, коли після 1945 року політика в Німеччині стосовно армії була такою, що «ми винуваті, несемо певну історичну відповідальність» і таке інше. Це тільки зараз вони почали змінювати цей підхід. Якщо ви зауважили, у нас в Україні від того моменту, коли стояли черги у військкомати, пройшло зовсім небагато часу, і через певні дії влади тепер також багато хто не хоче йти захищати країну. А у нас вже реальна війна, а не просто навчання.

Тому тут дуже багато залежить від внутрішньої політичної ситуації, від внутрішніх інформаційних треків і відповідних дій керівництва. Але я думаю, що Німеччина з цим все-таки впорається. Вони будуть виділяти достатньо серйозні гроші — Німеччина виходить на четверте місце у світі за обсягами військових асигнувань. Вони будуть постійно збільшувати фінансування і хочуть вийти навіть на 3,5% ВВП до 2030 року. Тобто там буде забезпечено дуже добре матеріальне постачання.

Я думаю, що, безумовно, за наявності цієї екзистенційної загрози та відповідної інформаційної політики, сфокусованої на реальних ризиках, ситуація може змінитися значно на краще. Сама війна змінилася, і були прийняті відповідні рішення. Тому щодо всіх цих питань — буде чи не буде загроза — як правильно було сказано кимось (я не пам'ятаю точно ким, але багато людей це повторюють, і я зокрема): треба завжди готуватися до найгіршого сценарію. І тому, я думаю, зараз і озвучуються найгірші сценарії. Це не означає, що вони обов'язково будуть втілені в життя, але до них треба бути готовими. Саме тому їх і проговорюють — як з точки зору превентивних заходів стосовно Росії, так і для того, щоб готувати громадян до рішучих дій урядів та НАТО загалом.