Степан Гавриш. США у В'єтнамі мобілізували підлітків з 17 років і програли — Україні варто винести урок

Наприкінці серпня 2026 року секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони і розвідки Роман Костенко заявив, що Міністерство оборони спільно з Генштабом готують радикальні зміни у процесі мобілізації, серед яких — перегляд вікових меж призову. За словами нардепа, Міноборони під керівництвом Євгенія Хмари та Генеральний штаб працюють над зміною підходів до мобілізації, орієнтуючись на якість, а не на кількість особового складу. Окремо в експертному й медійному середовищі активно обговорюється тема можливого розширення жіночої мобілізації в Україні.

Інтернет-видання From-UA.org попросило прокоментувати цю інформацію українського політика, народного депутата України III та IV скликань Степана Гавриша:

— Я не бачу в цьому жодної стратегії, навіть якоїсь ідеї, яка б змінила хід мобілізації, хід війни, оскільки зменшення віку людей для мобілізації до 50–55 років нічого не вирішує для фронту, хоча основна маса цих людей — це або ті, хто були або бусифіковані ТЦК, або добровольці.

Проблема в тому, що ідеї для стратегії нової війни немає, що вона не оголошується, не дискутується. Якщо екс-міністр оборони Федоров говорив про необхідність розширення саме заклику до участі у війні молодих людей, які могли б керувати безпілотними роботизованими системами, до кібервійни, — це зовсім інший підхід дистанційної війни, коли безпосередньо не потрібні штурмовики для інфільтрації у посадки ворога.

А це війна, яка пов’язана з іншим стратегічним викликом для ворога, в якого, як ми бачили на той період часу, у Путіна були серйозні проблеми з вибором своєї навіть поведінки, і вже почали говорити про необхідність прискорення переговорів з Україною. Але з невідомих причин Федоров був звільнений зі своєї посади.

Нам потрібна ідеологія, якої немає. Це перше. Друге. Розумієте, коли мова йде про пониження мобілізаційного віку, американці пішли у В’єтнамі на понижений вік, коли за 17 років мобілізували молодих американців, і вони змушені були програти війну у В’єтнамі, і не тільки там.

На яку армію перейшла Америка? По-перше, на професійну, тривала підготовка військових. Друге — на ПВК, приватні воєнні компанії, які в більшості не воюють. Чи є у нас така тема, така стратегія, щоб залучати? У нас, наприклад, є програма залучати молодих людей за мільйон для Збройних сил, але дуже мало пішло туди. Нам не стає ідеології.

Є всі можливості, щоб створити відповідні фонди і проводити рекрутинг на підставі монетизованої політики, і це досить прийнятна ситуація.

Жодних заяв з боку Путіна, що готується мобілізація, немає (300 тисяч — це виключно заяви української сторони). Є, навпаки, заяви про те, що будуть розширюватися умови контрактної, оплаченої форми мобілізації. Збільшуватимуться першочергові виплати за контракт. Тому я думаю, що в цьому контексті ми маємо вирівняти ситуацію.

2 млн у СЗЧ, майже 300 тисяч дезертирів — нам треба з ними працювати.

— Питання жіночої мобілізації, яке так активно зараз обговорюється і серед експертів, і в ЗМІ. Як ви ставитеся до цього, чи варто її проводити в Україні?

— Звичайно, лише обов’язкові спеціальності. Я б їх розширив, у тому числі для війни саме машин, коли жінки можуть керувати безпілотниками, роботизованими системами, працювати в системі бойового ШІ, кібер, зі зброєю.

Але тут є одна проблема, яку ми мало обговорюємо, — це проблема морального вибору українського суспільства, українських боєздатних, готових до участі в бойових діях чоловіків і жінок.

Є модель Ізраїлю, коли всі проходять військову службу, незалежно від того, хто вони є — чи діти міністрів, чи прем’єр-міністра, чи вони є просто звичайні музиканти. І в тому числі і жінки. Створена така система, коли неможливо жити в суспільстві, коли ти не береш участь у цій війні.

Я не один раз бував в Ізраїлі, зустрічався з військовими, у тому числі був на прикордонній частині Ізраїлю, де військові підрозділи складаються на 75% із жінок. Скажу, що це не виглядає досить важко, з точки зору оцінки їх перебування, навпаки, це така нова спільнота, нове ком’юніті, яке формує нову ідеологію життя. Неймовірно приємно спілкуватися з такими людьми, які володіють не тільки знаннями військової справи, які готові піти з тобою і показати прийоми рукопашного бою, але спілкуються про музику, літературу, своє життя в Україні, і такі були випадки.

Тому я думаю, що нам треба до цього рухатися. Має бути внутрішня ідеологія не команди зверху вчорашніх, нинішніх посадовців, найнятих із Заходу, що «жінки мають воювати», а потрібно створювати ідейну базу, на якій розуміння того, що треба допомагати, захищати країну як місце єдиного обітування чоловіків і жінок, — є найбільш важливим принципом.

— А чи готове наше українське суспільство до цього?

— Не готове. У нас у Збройних силах, якщо я не помиляюсь, проходять військову службу 60 тисяч, може, з невеликою кількістю більше, жінок. Це добровольці, це ті, хто самі для себе прийняли рішення воювати. І я думаю, що цей добровільний принцип має зберігатися.

Інша справа, що він має розповсюджуватися лише на тих, хто має воєнні спеціальності, тобто медичні й інші, які вкрай потрібні для ЗСУ і не пов’язані з безпосередньою участю прямої контактної війни на фронті. Хоча якщо говорити про медсестер, лікарів на стабпунктах, то це безпосередньо майже «нуль», або навіть «нуль», на якому треба діяти. І там жінки наші теж є.

Але є ще одна проблема, яку треба обговорювати. Основна частина українських громадян, які виїхали за кордон, — це жінки. Більша частина з них уже не повернуться. Вони знайшли нові сім’ї, вони влаштувалися з дітьми там і вони почали нове життя.

В Україні проблема демографічної ями. У нас на 4 померлих народжується лише 1 дитина. Жінка — це єдина надія на відновлення, відтворення української нації. Тому нам потрібно не просто зберегти, нам потрібно створити нові умови, я не кажу ідеальні, але близькі до ідеальних, для того, щоб жінка могла почувати себе забезпеченою.

Степан Гавриш
Український політик, народний депутат України III, IV скликань, ексзаступник секретаря РНБО, колишній член ВРЮ
Поділитися у Facebook
Останні новини