Адміністрація Трампа вимагає від України ще поступок заради швидкого завершення війни, - The New York Times
Адміністрація Дональда Трампа намагається прискорити закінчення війни і, за даними американської преси, посилює тиск саме на Україну, а не на Росію. Від Києва чекають територіальних поступок щодо Донбасу і проведення виборів вже в найближчі місяці.
Про це пише The New York Times. Видання зазначає: Білий дім хоче показати результат до початку літа і фактично підштовхує українську владу до компромісів, які всередині країни виглядають вкрай болючими.
У цих умовах Київ змушений балансувати. З одного боку — потрібно зберегти підтримку США і участь Вашингтона в переговорах. З іншого — не можна погоджуватися на кроки, які підривають суверенітет і грають на руку Москві.
Президент Володимир Зеленський прямо каже, що розчарований: тиск на Київ відчутніший, ніж на Кремль. Але при цьому він наголошує, що Україна має зробити все можливе, щоб адміністрація Трампа залишалася залученою до дипломатичного процесу.
Поки що незрозуміло, на які заходи готові піти США, якщо не отримають від України бажаного. Видання нагадує, що Трамп не раз заявляв: саме він хоче отримати політичні «лаври» за завершення війни. Однак раніше встановлені його командою терміни вже зривалися без серйозних наслідків.
Проте погрози лунають. Народний депутат Ярослав Юрчишин стверджує, що адміністрація Трампа натякає на можливий вихід з переговорів, якщо Київ не піде на поступки — зокрема щодо виборів.
За його словами, під час переговорів в Абу-Дабі США навіть пропонували Україні провести голосування 15 травня. Але в умовах війни, постійних обстрілів, мільйонів переселенців і військових на фронті організувати чесні і безпечні вибори в такі терміни практично нереально.
Окреме і найболючіше питання — Донбас. Вашингтон, за даними газети, підштовхує Київ до територіальних компромісів.
Зеленський нещодавно переказав позицію Кремля максимально прямо. За його словами, Путін фактично просить у Трампа всю територію регіону: «Дайте мені весь Донбас – і я закінчу війну. Це якщо дуже коротко».
При цьому навіть в американських пропозиціях немає ясності, що буде далі з цими землями: чи перейдуть вони під повний контроль Росії, чи під якесь міжнародне управління.
Фактично йдеться про стару дилему: швидкий «мир на папері» ціною поступок або довгий, складний шлях із збереженням принципових позицій. Україна, яка вже четвертий рік тримає оборону і доводить свою стійкість, очевидно не готова просто обміняти території на красиві політичні терміни для чужих виборів.