Між наказом і реальністю: командир чесно розповів про проблеми ротації на передовій

Командир батальйону «Свобода» Петро Кузик скептично оцінює можливість швидкого виконання наказу головнокомандувача Сирського про обов’язкові ротації. За його словами, паперові розпорядження часто розбиваються об сувору реальність фронтового побуту та дефіцит ресурсів.

Військовий наголосив, що ініціатива щодо жорсткого контролю за зміною підрозділів на позиціях — це правильний крок, який має «підбадьорити» недбалих командирів. Однак Кузик в ефірі «Радіо Свобода» сказав: «Ми так само, як і Збройні сили України, підкоряємося Головкому, і він (наказ, — ред.) є обов’язковим до виконання. Просто його, ну, іноді деякі укази легше видати, ніж виконати. Я вже говорив, що завжди є нюанси». Основна проблема полягає в тому, що розпорядження зверху не завжди підкріплене матеріальною базою на місцях.

Командир навів наочний приклад: можна наказати доставляти їжу та воду чотири рази на добу, але якщо підрозділу не надали дронів або захищений транспорт для логістики, то виконання наказу перетворюється на смертельну пастку. «І що тоді, відправляти бійця з рюкзаком? Я кажу, що це комплексне питання, яке не вирішиться регуляторно, забороною чи якимось наказом, указом. І цей указ, нехай на мене не ображаються, але я за правду, цей указ — всього-на-всього реакція на публічний скандал», — відверто заявив він. Кузик наполягає, що проблему забезпечення та відпочинку солдатів потрібно вирішувати системно, починаючи з самих низових рівнів.

На думку офіцера, одного лише жорсткого контролю недостатньо, якщо немає комплексного підходу до ресурсів. Наказ Сирського виглядає як спроба загасити медійну пожежу після низки гучних звинувачень на адресу командування. Щоб ротації стали реальністю, а не просто рядком у звіті, армії потрібні інструменти для їхнього проведення, а не просто чергові заборони та вимоги.

Інакше добрі наміри Генштабу так і залишаться нездійсненним завданням для тих, хто сидить в окопах під постійним вогнем.